Кошти націоналізованого МГЗ заблоковані: суд відмовився скасовувати арешт

Шевченківський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (МГЗ) щодо скасування арешту, накладеного на його банківські рахунки. Незважаючи на те, що активи заводу були стягнуті на користь держави рішенням Вищого антикорупційного суду від 16 лютого 2023 року, суд залишив арешт на кошти підприємства в силі. Цей арешт було накладено рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області ще 30 березня 2022 року в рамках кримінального провадження.

Справа: злочини та арешт активів

У кримінальному провадженні проти ТОВ «МГЗ» фігурують звинувачення у вчиненні тяжких злочинів, серед яких:

• ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах);
• ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах);
• ч. 2 ст. 209 КК України (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом).

Через ці обвинувачення арешт було накладено на кошти підприємства на банківських рахунках в АТ «Ощадбанк».

Доводи адвоката заводу

Представник ТОВ «МГЗ», адвокат підприємства, подав до Шевченківського суду Києва клопотання про скасування арешту, в якому навів кілька ключових аргументів:

1. Націоналізація активів. Адвокат наголосив, що Вищий антикорупційний суд уже стягнув у дохід держави активи підприємства у вигляді 100% статутного капіталу заводу. Це означає, що арешт на рахунки підприємства більше не потрібен, оскільки завод вже належить державі, а блокування коштів лише заважає виконувати фінансові операції.
2. Необґрунтованість арешту на поточний момент. На думку адвоката, арешт був обґрунтованим у період розслідування справи, але зараз, коли активи передані державі, потреби у ньому вже немає. Адвокат стверджував, що арешт ставить під загрозу фінансову діяльність підприємства, оскільки завод не може вільно розпоряджатися своїми коштами.
3. Перешкоди для роботи підприємства. Під час судового засідання адвокат підкреслив, що блокування рахунків позбавляє підприємство можливості здійснювати ключові фінансові операції. Хоча рахунки можуть використовуватися лише для сплати обов’язкових платежів до бюджету та виплат заробітної плати, усі інші операції, зокрема закупівля матеріалів і розрахунки з постачальниками, залишаються заблокованими.

Позиція прокуратури та детективів

Проти зняття арешту виступали прокурор та детективи, які ведуть слідство у справі. Вони навели такі контраргументи:

1. Аргументи щодо правомірності арешту. Прокуратура наполягала, що арешт на рахунки було накладено обґрунтовано і що на сьогодні немає підстав для його скасування. Обвинувачення, які висуваються проти заводу, стосуються серйозних економічних злочинів, і арешт коштів є необхідним заходом для подальшого забезпечення розслідування.
2. Захист інтересів держави. Прокурор наголосив, що зняття арешту могло б призвести до втрати державою контролю над коштами підприємства. Навіть попри націоналізацію активів, арешт на рахунки забезпечує збереження доказів та захищає можливі інтереси у відшкодуванні збитків.
3. Тривалість судового процесу. Прокурори також зазначили, що розслідування у справі ще не завершено, тому скасування арешту коштів завчасно. Підозри щодо незаконного використання коштів та інших активів заводу все ще розглядаються в межах кримінальної справи.

Рішення суду

Після заслуховування аргументів сторін Шевченківський районний суд м. Києва прийняв рішення відмовити в задоволенні клопотання адвоката ТОВ «МГЗ». Суд зазначив, що на сьогодні немає підстав для зняття арешту, оскільки арешт був накладений правомірно, а потреба у його продовженні не відпала.

Суддя також підкреслив, що рішення про конфіскацію активів у вигляді 100% статутного капіталу заводу не скасовує інших обмежувальних заходів, накладених у межах кримінального провадження. Відповідно, банківські рахунки залишатимуться заблокованими до завершення судового процесу або прийняття іншого рішення.

Висновки

Таким чином, ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», активи якого вже націоналізовані, не отримало доступу до своїх банківських рахунків. Підприємство залишається фактично паралізованим у фінансовому плані, оскільки арешт забороняє проводити будь-які операції, окрім виплат заробітної плати та обов’язкових платежів. Це рішення суду підкреслює складність ситуації, в якій опинився завод, попри перехід у державну власність.

Раніше ми писали про те, як МГЗ “завис у повітрі”: поки відомства посилаються один на одного, зростають борги заводу, що ще більше ускладнює ситуацію на підприємстві.

Читайте також:

• Пенсійний фонд знов виграв у суді діло про борги з націоналізованого МГЗ
• Пенсійний фонд вимагає борги з націоналізованого МГЗ
• Суд вирішив: МГЗ має платити, війна не виправдання
• НГЗ и СЦ “Металлург” в 2022 г. приостановили контракты со своими работниками: выплат больше не будет
• Прокуратура заарештувала 32 млн грн на депозитному рахунку МГЗ, що належить олігарху Дерипасці
• Україна націоналізувала заводи російського олігарха Дерипаски, – СБУ
• Фонду Держмайна передано націоналізованого майна росіян на мільярди гривень
• Від процвітання до занепаду: МГЗ під ударом війни та націоналізацією