Які ідеї заклали в проєкт підземного палацу культури в Корабельному: інтерв'ю з архітекторкою

На початку червня миколаївцям презентували проєкт «KKP:Korabel kultural park», який розробила українська архітекторка Олена Гординська в співпраці з італійським бюро Altereco. До цієї презентації, ідея відновлення міського палацу «Корабельний», будівля якого була зруйнована у липні 2022 року в результаті ворожого обстрілу, стала однією з переможців італійського конкурсу «Дизайн заради миру» в Римі. Також проєкт був представлений на провідній міжнародній виставці — Венеційська архітектурна бієнале.

Журналісти ПН поспілкувалися з авторкою проєкту відновлення зруйнованого палацу культури про концепцію реконструкції будівлі, про переосмислення використання простору та про історичну спадщину, яку автори ідеї заклали у «KKP:Korabel kultural park».

Палац культури “Корабельний” хочуть знести
і побудувати новий, частково заглиблений у землю

– Розкажіть, будь ласка, детальніше про концепцію проєкту.

– Коли ми отримали обʼєкт для проєктування, реконструкції, то зв’язалися з паном Олексієм Чебаном, директором Палацу культури. Він був нашою першою контактною особою, з ким ми спілкувалися. Від нього, власне, ми почали отримувати інформацію, його бачення та побажання. Також ми отримали від нього інформацію, що, на жаль, не може бути відновлений палац культури, що нам потрібно починати фактично проєкт з нуля, тому що будівлю зберегти не вдасться. Плюс одна з таких тез виникла, що, можливо, і не треба зберігати радянську спадщину, яка принесла так багато болю людям, а треба дослідити історію більш ширше, з чого ми й почали.

Ми почали досліджувати історію Миколаївської області, дослідили рельєфи, подивилися приклади. Взяли до уваги острів Березань, вивчили, як там все було влаштовано. Додатково дослідили історію Миколаєва ще до його офіційного заснування. Багато всього цікавого виявили, що і народів тут багато було, і різні торгові шляхи у різний час проходили. Тобто саме місце насичене своєю культурою.

– На що саме звернули увагу під час цього дослідження?

– Ми побачили багато цікавих рельєфів, тому вирішили попрацювати з ними. Саме місце знаходиться в такому районі, де не дуже багато є точок тяжіння й зʼявилося бажання розвити територію. Щоб не тільки мати одну будівлю, яка функціонує, а й мати відповідну територію навколо. Тому ми намагалися зробити концепт розвитку території, щоб залучити людей. Так у нас з однієї будівлі вийшов цілий комплекс, плюс, ми пішли трішки під землю. Чому? Бо нам необхідне бомбосховище, це одна із передумов безпеки – що зараз, що і в майбутньому

Також ми провели публічні слухання та обговорення з жителями Миколаєва, співпрацюємо з Агенцією розвитку, з департаментом архітектури. Вже представили концепцію в Римі та також у Венеції. Зараз ми слухаємо людей, їхню думку, оскільки в нас з’явилася можливість вийти більше до громадськості.

Одна з наших ідей – це інтегрувати місцеву рослинність, пропонуємо зробити зелений дах. Наша ідея – попрацювати максимально з рослинністю Миколаївської області, тому що ми знаємо наскільки вона різноманітна.

– Коли тільки з’явився цей проєкт у публічній площині, то у соцмережах почали казати, що це дуже схоже на скіфські кургани. Чи закладалася така концепція? Чи це вже додумування і рефлексія людей на те, що вони побачили?

– Думаю, що в певному випадку це рефлексія. Можливо, вони просто побачили перше зображення обгортки самого буклету, де ми розповідали про історію, яку ми досліджували. Там дійсно зображений курган. Для українців курган – символ незалежності, боротьби й сили духу. Козачий курган – пам`ятник історії. Землі тут несуть в собі біль і славу декількох століть.

В нашому випадку наш проєкт — це не курган, зовсім ні, це місце життя, місце безпечного життя, де ти можеш займатися своїми справами.

– Якщо йде пониження рівня через питання безпеки, чи розглядається у концепції цього проєкту врахування потреб маломобільного населення?

– Так, звісно. На проєкті зображені пандуси, ми все врахували. Плюс, проєктом передбачені ліфти. Тобто вся доступність збережена для всіх людей.

– Які функції буде виконувати будівля у разі реалізації проєкту? Що ви туди закладаєте?

– По-перше, ми зберігаємо функцію театру, театральної зали. Також ми робимо спортивну залу, мистецьку залу. Коворкінг також робимо, сховище, зелені насадження, покрівлю зелену. Плануємо організацію парку на прилеглій території. Запроєктоване кафе, місце для дитячих гуртків. Тобто сам простір ми намагалися зробити якомога мультифункціональним, щоб можна було його швидко адаптувати до подій. Тому, ми по суті зберігаємо всі попередні функції, але просто надаємо трішки більше мультифункціонального використання.

Плюс також бомбосховище можна використовувати не тільки по прямому призначенню. Ми маємо досить велику територію на бомбосховище. Сподіваюся, що воно ніколи більше не знадобиться, коли проєкт буде реалізований, але не можемо зовсім цього не враховувати.

Нагадаємо, ми писали:

• «Не представляем жизнь города без этого Дворца». Отчетный концерт в ДК «Корабельный» в 2016 году (ВИДЕО)
• «Хотим делать это в мирной стране», — работники порта «Октябрьск» организовали грандиозный праздник в ДК «Корабельный» (ФОТО, ВИДЕО)
• «Веселые стаканчики», конкурсы, салют: в Корабельном отпраздновали День города-2021
• «Смотрела и плакала»: жители Корабельного района вспоминают мирную жизнь и верят в победу
• Российские оккупанты разрушили ракетой здание ДК в Корабельном
• Разрушенный ДК «Корабельный» планируют снести, а на его месте построить новый (видео)
• «Вырвали кусок сердца»: боль за ДК «Корабельный» и ненависть к рашистам переполняют сердца николаевцев. ВИДЕО