Кім знову плутає шлак зі шламом: нова версія про шлам МГЗ

Під час завершального брифінгу на посаді начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім знову розповів про можливе використання відходів Миколаївського глиноземного заводу у дорожньому будівництві. Пресконференція відбулася у Миколаєві 18 липня 2026 року.

За його словами, корейська компанія вже побудувала експериментальну ділянку дороги під Києвом у напрямку Броварів. Однак для цієї дороги використовували не червоний шлам МГЗ, а інший промисловий матеріал із Кривого Рогу.

“Вони зробили шматок дороги під Києвом у сторону Броварів. Вона відстояла зиму не гірше, навіть краще, ніж стандартне асфальтне покриття. Вони отримали експертизу. Це інший шлам. Це шлам із залізної руди з Кривого Рогу. Попри те, програму їхнього заходу сюди вони для себе затвердили.

Вони запросили в нас аналіз цього шламу. 50 кг. Вікторія особисто на горбу віднесла в “Нову пошту”. Тобто воно поїхало туди на експертизу для того, щоб технологію адаптувати.

Але там є питання, що цей шлам не належить державі. Якщо технологічно це можливо, процедурно ми питання вирішимо. Ми з Фондом насправді розмовляємо по цьому питанню. Вони знають цю проблему. Вони хочуть пакетувати це питання при виставленні на аукціон щодо шламових полів і зобов’язань перед громадою щодо обслуговування. Це питання на контролі з Фондом. Все треба контролювати, щоб ніде нічого не випало по дорозі. Але будемо продовжувати. Решетілов займався цим питанням, у тому числі це його профільне було, тому все буде”, – заявив Віталій Кім.

Шлам МГЗ чи металургійний шлак

У своїй заяві Віталій Кім назвав матеріал, використаний на експериментальній дорозі, “шламом із залізної руди з Кривого Рогу”.

Проте Korabelov.info раніше перевірив інформацію про цей проєкт за публікаціями корейських джерел. У дорожній технології компанії SG використовують steel slag — сталеплавильний ШЛАК, який утворюється під час металургійного виробництва.

Червоний шлам МГЗ має інше походження: це відходи, які залишаються після виробництва глинозему. Тому експеримент із металургійним шлаком не є випробуванням червоного шламу Миколаївського глиноземного заводу.

Корейські джерела також повідомляли, що дослідну ділянку довжиною 850 метрів облаштували не у Південній Кореї, а у Київській області на дорозі між селами Залісся та Заворичі.

У 2023 році Кім уже заявляв про передачу зразків

Про передачу корейській стороні зразків шламу МГЗ Віталій Кім повідомляв ще 26 грудня 2023 року. Тоді він заявив, що особисто передав матеріал представникам корейської сторони.

“Скажу так: маю дуже маленьку надію, але маю. Одна з технологій Південної Кореї має під собою переробку шламу для будівництва доріг. В нас є Кривий Ріг, це точно можливо, там економія до 18% при збільшенні якості. При зустрічі з ними я передав зразки шламу нашого МГЗ. Якщо вони зможуть використовувати наш шлам при ремонті доріг, нас це врятує”, – зазначав Віталій Кім у 2023 році.

Під час брифінгу 18 липня 2026 року він не уточнив, чи відправлені через “Нову пошту” 50 кг є новою партією матеріалу, чи йдеться про продовження досліджень зразків, переданих ще у 2023 році.

Також Віталій Кім не повідомив, які результати отримали після першої передачі шламу та яка саме організація проводила його дослідження.

У травні Кім говорив про вже побудовану дорогу в Кореї

Ще одна версія прозвучала 27 травня 2026 року. Тоді Віталій Кім заявив, що передані українською стороною зразки вже використали для будівництва експериментальної дороги у Південній Кореї.

За його словами, дорога простояла близько року, показала гарні результати, а корейська сторона очікувала на сертифікацію технології.

“У Кореї з нього зробили експериментальну ділянку дороги. Вона простояла рік і показала гарні результати. Зараз ми очікуємо на сертифікацію цієї технології, щоб у подальшому можна було запропонувати її для використання”, – говорив Віталій Кім.

Однак уже на завершальному брифінгу 18 липня 2026 року він повідомив, що дорога розташована під Києвом, а використаний під час її будівництва матеріал походить із Кривого Рогу.

Таким чином, у публічних заявах Віталія Кіма змінювалися місце розташування експериментальної дороги та походження матеріалу, з якого її побудували.

Що відомо про 50 кг шламу

На брифінгу Віталій Кім заявив, що до Південної Кореї відправили 50 кг шламу МГЗ. За його словами, матеріал потрібен для експертизи та адаптації технології.

Про будівництво дослідної ділянки дороги саме з цих 50 кг він не говорив. Навпаки, зі слів колишнього очільника ОВА випливає, що зразки лише передали на дослідження.

Водночас під час брифінгу не були названі:

• дата відправлення 50 кг шламу;
• назва корейської компанії або лабораторії, яка отримала матеріал;
• місце та спосіб відбору проби;
• перелік запланованих досліджень;
• строки отримання результатів;
• результати дослідження зразків, переданих у 2023 році.

Станом на завершальний брифінг Віталія Кіма було повідомлено лише про відправлення матеріалу на експертизу. Про готову технологію використання червоного шламу МГЗ у дорожньому будівництві або початок будівництва дослідної дороги на Миколаївщині не повідомлялося.

Кому належить шлам

Окремо Віталій Кім заявив про невизначеність із правом власності на накопичений шлам. За його словами, після переходу активів заводу під контроль держави самі відходи автоматично державною власністю не стали.

Питання шламових полів обговорюється з Фондом державного майна України. За словами Віталія Кіма, Фонд планує врахувати шламові поля та зобов’язання перед громадою під час підготовки підприємства до аукціону.

Також колишній очільник ОВА повідомив, що питанням МГЗ та шламових полів займався Георгій Решетілов, який після переходу Віталія Кіма до уряду виконує обов’язки начальника Миколаївської ОВА.

Раніше ми писали:

• Понад 552 тисячі тонн сировини МГЗ готують до продажу: Фонд держмайна шукає покупців
• Шламові поля МГЗ три роки “висіли в повітрі”: ФДМУ заявив про порятунок Півдня від катастрофи
• Техніка для “червоного шламу”: МГЗ отримує машини для обслуговування шламових полів
• Київські чиновники приїхали милуватися МГЗ: завод — актив, шлам — теж майже бонус
• Кім переплутав шлам зі шлаком: “Корейська дорога” знайшлася не в Кореї, а під Києвом