МГЗ – 45! Завод мовчить, але серця заводчан говорять
Пам’ять про МГЗ жива серед тих, хто воює, допомагає, хто виїхав чи залишився у Миколаєві
“Він стоїть і мовчить. І ця тиша – наш біль. Але ж він є. І він – велика частина нашого життя. Життя кожного з нас, життя міста, яке “співало нам дефірамби”, коли податки йшли потоком, а добрі справи під брендом МГЗ ставали буденною справою. Так було. А як буде? На жаль, відповіді не дасть нам ніхто. Та її і не чекаємо”, – з такими словами 28 липня 2025 року опублікувала свій допис до 45-річчя Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ) його працівниця Олена Міняйлова, яка присвятила підприємству понад 36 років свого життя.
Вона зізналася, що вперше за всі ці роки сама чекала привітання від інших:
“В перший раз за 36 років праці на МГЗ це чекала Я. Бо кожного року 28 липня до вітання колективу і подяки заводчанам за їх труд я особисто була причетна. А в останні роки поздоровлення колеги отримували з моєї електронної адреси. Але не сьогодні, на жаль…”
У своєму зверненні Олена відзначила, що пам’ять про МГЗ жива серед тих, хто воює, допомагає, хто виїхав чи залишився у Миколаєві:
“Впевнена, що чекала я, чекали ті, хто воює і хто допомагає, хто ще працює і хто ні, хто в Миколаєві і хто в інших містах, хто в Україні і хто за її межами. Ті, хто пам’ятає і хто відчуває. Ті, хто попри все і сьогодні все ще каже: “Я – з МГЗ! І це – мій рідний завод!”
Своє привітання заводчанам Олена залишила на час, коли Україна святкуватиме Перемогу. А сьогодні вона висловила головне – вдячність і повагу:
“Подяка кожному з вас, хто не опускає рук, хто бореться і працює, хто живе, попри все, хто кожен день пише свою літеру в історію нашої нації, сильної і непереможної. Тримаймося! Разом ми – сила! Слава Україні!”
“Цю стелу, на повороті до заводу, ми оновлювали до кожного дня народження МГЗ.
22-го вже не змогли. Але вона чекає свого часу. Впевнена!”, – Олена Міняйлова
Історія МГЗ: вплив на суспільство
28 липня 1979 року на Миколаївському глиноземному заводі було отримано перший глинозем. Це стало результатом масштабного будівництва, яке почалося у 1971 році. Завод проектувався як один з найпотужніших у Європі – він мав забезпечити алюмінієву промисловість СРСР сировиною.
Строительство НГЗ: взгляд сквозь призму времени. АРХИВНЫЕ ФОТО
На початку 90-х завод залишався промисловим гігантом, навіть попри кризу в державі. Завод не лише забезпечував тисячі робочих місць, але й активно фінансував соціальні програми.
МГЗ ремонтував дороги, школи, дитячі садки, допомагав лікарням, підтримував спортивні клуби, організовував масштабні культурні заходи у Миколаєві. Підприємство стало справжнім донором для регіону, а його податки дозволяли місту “дихати на повні груди”. У ті роки МГЗ був не лише роботою, а й гордістю для всіх, хто тут працював.
Гордість ветеранів заводу
Колишні працівники часто згадують 80-ті роки ХХ сторіччя як час неймовірного підйому та єдності колективу. “Ми відчували себе частиною великої справи – знали, що працюємо для країни, для міста, для майбутнього,” – згадує один із ветеранів підприємства.
В 2000 году Николаевский глиноземный завод был включен в технологическую цепочку компании «РУСАЛ».
«А любовь — она была»… Приватизация НГЗ глазами его сотрудников (ВИДЕО)
Зупинка через війну
Все змінилося з початком повномасштабної війни. 24 лютого 2022 року російське вторгнення зупинило роботу заводу. Блокада портів, через які експортувався глинозем, руйнування логістичних шляхів та загроза для персоналу змусили підприємство зупинитися. З того часу гігант мовчить, але пам’ять про його силу та досягнення живе серед заводчан.
Нагадаємо, раніше ми писали:
- 2022 год, война: НГЗ и СЦ “Металлург” приостановили контракты со своими работниками: выплат больше не будет
- Від процвітання до занепаду: МГЗ під ударом війни та націоналізацією
- МГЗ “завис у повітрі”? Відомства посилаються один на одного
- МГЗ нарешті перейшов у власність Фонду держмайна
- Завод у блокаді, але приватизація неминуча: майбутнє МГЗ
- На национализированном МГЗ сменили директора-россиянина
- Алюміній з націоналізованого МГЗ пішов з молотка: ціна стартує з 8,8 млн грн
- “Давно пора було!”, – мешканці Корабельного ЗА демонтаж знаків російських заводів зі стели МГЗ
- Масштабні крадіжки з націоналізованого МГЗ: метал вивозять вантажівками
- Екологічна ситуація на МГЗ складна, працівники МГЗ вручну підтримують шламосховища
- МГЗ: африканська сировина, європейський ринок та мрії про алюміній від Кіма
толку от него ноль .Профилакторий развалили .Мед санчасть развалили.Ьиьлиотеки развалили .Соц сферу развалили .Платили копейки и только природу засирали .Пусть стоит ....Толку ноль .За 300 долларов зарплаты убивать природу.
Это предприятие входит в цепочку производства алюминия в России, а раньше в СССР. Украина ничего с ним сделать не сможет, она не сможет его применить в своих технологических циклах, даже при самых оптимистичных прогнозах. Поэтому писать фантазии на тему как будет, когда вот...это просто лгать.