ЕкономікаСуспільствоТема дня

МГЗ – 45! Завод мовчить, але серця заводчан говорять

Пам’ять про МГЗ жива серед тих, хто воює, допомагає, хто виїхав чи залишився у Миколаєві

Цей матеріал також доступний:

Він стоїть і мовчить. І ця тиша – наш біль. Але ж він є. І він – велика частина нашого життя. Життя кожного з нас, життя міста, яке “співало нам дефірамби”, коли податки йшли потоком, а добрі справи під брендом МГЗ ставали буденною справою. Так було. А як буде? На жаль, відповіді не дасть нам ніхто. Та її і не чекаємо”, – з такими словами 28 липня 2025 року опублікувала свій допис до 45-річчя Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ) його працівниця Олена Міняйлова, яка присвятила підприємству понад 36 років свого життя.

Вона зізналася, що вперше за всі ці роки сама чекала привітання від інших:

“В перший раз за 36 років праці на МГЗ це чекала Я. Бо кожного року 28 липня до вітання колективу і подяки заводчанам за їх труд я особисто була причетна. А в останні роки поздоровлення колеги отримували з моєї електронної адреси. Але не сьогодні, на жаль…”

У своєму зверненні Олена відзначила, що пам’ять про МГЗ жива серед тих, хто воює, допомагає, хто виїхав чи залишився у Миколаєві:

“Впевнена, що чекала я, чекали ті, хто воює і хто допомагає, хто ще працює і хто ні, хто в Миколаєві і хто в інших містах, хто в Україні і хто за її межами. Ті, хто пам’ятає і хто відчуває. Ті, хто попри все і сьогодні все ще каже: “Я – з МГЗ! І це – мій рідний завод!”

Своє привітання заводчанам Олена залишила на час, коли Україна святкуватиме Перемогу. А сьогодні вона висловила головне – вдячність і повагу:

“Подяка кожному з вас, хто не опускає рук, хто бореться і працює, хто живе, попри все, хто кожен день пише свою літеру в історію нашої нації, сильної і непереможної. Тримаймося! Разом ми – сила! Слава Україні!”

“Цю стелу, на повороті до заводу, ми оновлювали до кожного дня народження МГЗ.
22-го вже не змогли. Але вона чекає свого часу. Впевнена!”,Олена Міняйлова


Історія МГЗ: вплив на суспільство

28 липня 1979 року на Миколаївському глиноземному заводі було отримано перший глинозем. Це стало результатом масштабного будівництва, яке почалося у 1971 році. Завод проектувався як один з найпотужніших у Європі – він мав забезпечити алюмінієву промисловість СРСР сировиною.

Строительство НГЗ: взгляд сквозь призму времени. АРХИВНЫЕ ФОТО

На початку 90-х завод залишався промисловим гігантом, навіть попри кризу в державі. Завод не лише забезпечував тисячі робочих місць, але й активно фінансував соціальні програми.

МГЗ ремонтував дороги, школи, дитячі садки, допомагав лікарням, підтримував спортивні клуби, організовував масштабні культурні заходи у Миколаєві. Підприємство стало справжнім донором для регіону, а його податки дозволяли місту “дихати на повні груди”. У ті роки МГЗ був не лише роботою, а й гордістю для всіх, хто тут працював.


Гордість ветеранів заводу

Колишні працівники часто згадують 80-ті роки ХХ сторіччя як час неймовірного підйому та єдності колективу. “Ми відчували себе частиною великої справи – знали, що працюємо для країни, для міста, для майбутнього,” – згадує один із ветеранів підприємства.


В 2000 году Николаевский глиноземный завод был включен в технологическую цепочку компании «РУСАЛ».

«А любовь — она была»… Приватизация НГЗ глазами его сотрудников (ВИДЕО)

Зупинка через війну

Все змінилося з початком повномасштабної війни. 24 лютого 2022 року російське вторгнення зупинило роботу заводу. Блокада портів, через які експортувався глинозем, руйнування логістичних шляхів та загроза для персоналу змусили підприємство зупинитися. З того часу гігант мовчить, але пам’ять про його силу та досягнення живе серед заводчан.

Нагадаємо, раніше ми писали:

Читайте новини першими

Связанные статьи

2 комментариев

  1. толку от него ноль .Профилакторий развалили .Мед санчасть развалили.Ьиьлиотеки развалили .Соц сферу развалили .Платили копейки и только природу засирали .Пусть стоит ....Толку ноль .За 300 долларов зарплаты убивать природу.

  2. Это предприятие входит в цепочку производства алюминия в России, а раньше в СССР. Украина ничего с ним сделать не сможет, она не сможет его применить в своих технологических циклах, даже при самых оптимистичных прогнозах. Поэтому писать фантазии на тему как будет, когда вот...это просто лгать.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button