Військова земля під урожай: суд з'ясовує, як полігони на Миколаївщині перетворили на поля
22 роки без правил: суд вимагає від Кабміну розібратися із землями військових полігонів
Суддя Господарського суду міста Києва Роман Бойко звернув увагу Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони на системну проблему з використанням земель оборони для вирощування сільськогосподарських культур. Йдеться, зокрема, про землі військових полігонів на Миколаївщині, серед яких “Широкий Лан” та Києво-Олександрівський авіаполігон. Окрему ухвалу суд постановив 10 серпня 2026 року у справі №910/8859/26.
Приводом для розгляду став спір щодо права власності на врожай, вирощений у 2025–2026 роках на двох земельних ділянках загальною площею понад 4,2 тисячі гектарів. Позивачем виступило селянське фермерське господарство “Волощакевич”, а відповідачами – Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаєва та Міністерство оборони України.
Під час вивчення матеріалів справи суд дійшов висновку, що проблема виходить далеко за межі одного господарського спору. Землі оборони роками передавали підприємцям для вирощування сільськогосподарських культур через так звані договори спільного обробітку землі. Суд вказав, що за своєю суттю такі домовленості могли приховувати фактичні орендні відносини: підприємці сплачували фіксовану суму, врожай залишався їм, а повноцінного розподілу результатів спільної діяльності між сторонами не було. Користувачів при цьому визначали без конкурентних процедур.
Масштаб використання військових земель виявився значним. За наведеними судом даними, ще у 2016 році тільки в межах полігонів “Широкий Лан” та Києво-Олександрівського авіаполігона під вирощування сільгоспкультур передали понад 15,6 тисячі гектарів. Станом на грудень 2021 року за подібними схемами по всій Україні використовувалося понад 41 786 гектарів земель оборони.
Попри те, що проблема була відома протягом багатьох років та окремі договори вже ставали предметом судових спорів, це не завжди припиняло фактичне використання військових земель. За висновками суду, значна частина ділянок, переданих ще у 2016 році, продовжувала використовуватися до кінця 2025 року, а врожай на них збирали й у 2026 році.
Окремо суд проаналізував фінансову сторону використання двох ділянок, щодо яких виник безпосередній спір. Їхня площа становить 1467,81 га та 2810,85 га. У 2018 році вартість користування землею становила 2290 гривень за гектар на рік, а у 2025 році – 2967 гривень за гектар.
Для порівняння суд використав результати земельних аукціонів на Миколаївщині за 2025 рік. На конкурентних торгах право користування подібними державними сільськогосподарськими землями коштувало приблизно 12–16 тисяч гривень за гектар. Тобто різниця порівняно з договорами щодо земель оборони могла бути у кілька разів.
Якщо застосувати таку різницю до приблизно 41 тисячі гектарів земель оборони, які використовувалися за подібними договорами, потенційні недоотримані державою доходи суд оцінив приблизно у 400 мільйонів гривень щороку. Саме ця цифра стала одним із найгучніших висновків окремої ухвали.
Однією з причин багаторічної ситуації суд назвав відсутність урядового порядку, який мав би врегулювати використання земель оборони в господарських цілях. Закон України “Про використання земель оборони” діє ще з 2003 року, однак суд вказав на більш ніж 22-річну бездіяльність уряду щодо затвердження передбаченого механізму.
Через це окрему ухвалу направили Кабінету Міністрів України. Від уряду очікують системного рішення щодо того, чи можуть і за яких умов землі оборони передаватися для господарської діяльності, а також врегулювання питання земельного податку в умовах воєнного стану. На думку суду, прозорі правила мають припинити практику неконкурентного використання таких ділянок та зменшити кількість подібних судових спорів.
Окремі вимоги суд адресував Міністерству оборони України. Відомству запропоновано провести аудит та інвентаризацію земель оборони, які раніше передавалися або досі перебувають у користуванні сторонніх суб’єктів, припинити незаконне використання та домогтися звільнення відповідних ділянок. Крім того, йдеться про необхідність встановлення винних осіб, питання їхньої відповідальності та стягнення збитків і доходів, які могло недоотримати Міноборони.
Кабінет Міністрів та Міністерство оборони мають протягом трьох місяців після отримання окремої ухвали повідомити суд про вже вжиті або заплановані заходи. Ухвала набрала законної сили 10 серпня 2026 року та може бути оскаржена протягом 10 днів.
Полігон “Широкий Лан” розташований у Степівській громаді Миколаївської області. Тема використання його території для аграрного бізнесу виникає не вперше. Ще у 2023 році правоохоронці повідомляли про керівника фермерського господарства, якого підозрювали в самовільному зайнятті 400 га землі військового полігону. За даними слідства, він пропонував співробітнику СБУ 1 млн грн, щоб домогтися зняття арешту із землі та безперешкодно зібрати врожай.
Раніше ми писали:
