143 об'єкти брата директора ДБР: Суд заблокував журналістам антикорупційне розслідування

Печерський районний суд Києва ще до виходу журналістського розслідування заборонив “Слідству.Інфо“, Центру протидії корупції та журналістці Аліні Стрижак поширювати відомості про майно, угоди й інвестиції харківського бізнесмена Олександра Сухачова – рідного брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова.

Ухвалу у справі №757/36548/26-ц суддя Сергій Вовк виніс 6 липня 2026 року – саме тоді, коли журналісти готували до оприлюднення матеріал про 143 квартири та офісні приміщення, які, за їхніми даними, належали або досі належать Олександру Сухачову. Позов по суті на той момент іще не розглядали: суд застосував заходи забезпечення до подання самого позову.

Із заявою до суду звернувся представник ТОВ “Парковий-2”. Компанія просила заборонити ЦПК, “Слідству.Інфо” та Аліні Стрижак збирати й поширювати інформацію про персональні дані, майновий стан, укладені угоди, інвестиції, адреси та характеристики придбаних об’єктів нерухомості, а також про господарську й фінансову діяльність товариства.

Підставою для звернення до суду став журналістський запит, який ЦПК надіслав 24 червня 2026 року директорові ДБР Олексію Сухачову та пов’язаній із його братом компанії. Журналісти просили надати відеокоментар щодо походження нерухомості. У запиті йшлося про 143 об’єкти, а також про приблизно 40% житлового багатоквартирного будинку в Харкові. Інформацію, за даними ЦПК, отримали під час аналізу відкритих державних реєстрів.

Відповіді на запит журналісти не отримали. Натомість у п’ятницю, 3 липня, представник ТОВ “Парковий-2” подав заяву про забезпечення майбутнього позову, а вже в понеділок, 6 липня, суддя Сергій Вовк її задовольнив.

Суд погодився з аргументом заявника, що публікація відомостей про нерухомість, угоди та джерела фінансування може завдати фізичній особі шкоди, яку буде неможливо виправити після виходу матеріалу. Також суд вирішив, що частина інформації може становити комерційну таємницю ТОВ “Парковий-2”.

Водночас в ухвалі фактично йдеться не лише про конкретний ще не оприлюднений сюжет, а про широку заборону до вирішення майбутньої справи по суті. Журналістам заборонено поширювати відомості про майновий стан Олександра Сухачова, його правочини, суми й графіки інвестицій, адреси, технічні характеристики та реєстраційні номери нерухомості.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Її можна оскаржити протягом 15 днів у Київському апеляційному суді, однак подання скарги не зупиняє виконання заборони.

Співавтор майбутнього розслідування Максим Савчук повідомив, що журналісти працювали над матеріалом упродовж кількох місяців і, крім великої кількості нерухомості, знайшли зв’язки, які ведуть до ДБР, очолюваного братом бізнесмена.

Редакторка-засновниця “Слідства.Інфо” Анна Бабінець припустила, що звернення до суду свідчить про розуміння фігурантами суспільної ваги зібраної інформації.

“Певно, вони дуже добре усвідомлюють, скільки цікавого і важливого для суспільства ми знайшли”.

У Центрі протидії корупції назвали рішення прямим обмеженням свободи слова та небезпечним способом блокування журналістських викриттів іще до їх оприлюднення. Організація попередила, що невиконання ухвали може спричинити штрафи та інші правові наслідки, й заявила про намір подати апеляцію.

Виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк заявила, що на журналістах фактично випробовують механізм попереднього блокування антикорупційних розслідувань.

“Це рішення суду – дуже небезпечний прецедент. Це пряме обмеження свободи слова та заборона публікувати суспільно важливе розслідування”.

Медіаюристка Людмила Панкратова назвала попередню заборону виходу матеріалу грубим втручанням у діяльність незалежних медіа. Вона звернула увагу, що журналістка виконала професійний стандарт і запропонувала фігурантам висловити позицію, однак замість коментаря редакція отримала судове обмеження.

ЦПК та “Слідство.Інфо” вбачають у справі ознаки SLAPP – стратегічного судового переслідування, яке застосовують, щоб виснажити журналістів, заблокувати суспільно важливу інформацію або змусити медіа відмовитися від публікації. Україна зобов’язалася до 2027 року запровадити анти-SLAPP-механізми відповідно до стандартів Європейського Союзу.

Сам Олексій Сухачов продовжує очолювати ДБР. Його призначили директором Бюро 31 грудня 2021 року строком на 5 років. На офіційному сайті ДБР він станом на липень 2026 року вказаний як керівник відомства.

Спроба юридично закрити інформацію ще до її оприлюднення вже має ознаки ефекту Стрейзанд: замість тиші сама судова заборона привернула увагу до 143 об’єктів нерухомості, змісту журналістських запитів та зв’язків родини одного з найвпливовіших правоохоронних керівників держави. Водночас висновки самого розслідування поки не опубліковані, а достовірність усіх зібраних журналістами відомостей суд по суті не оцінював.

Раніше ми писали:

• Кол-центри, ексдружина та $1 мільйон: у Тищенка з’явилася нова кримінальна історія
• Будівля дорожче ринку та ₴1,2 мільйона збитків: директору КП на Миколаївщині оголосили підозру
• “Раніше було багато грошей”: Кім порівняв корупцію у владі тоді й зараз
• Мільйонні зарплати на тлі збитків: директори КП Миколаєва заробляють, як цілі бригади робітників
• ДБР підозрює ексочільника СБУ Миколаївщини у 22,6 млн незаконного збагачення: квартири в Києві через тещу