Лист з окупованого Херсону: "Ми тримаємося щосuли, ми чекаємо на ЗСУ..."

Вікторія Мірошніченко на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook опублікувала лист з Херсону (автора написаного по зрозумілих причинах не вказано), у якому розповідається, як живе місто під російською окупацією:

«Наташа, ми тримаємося щосили. Відчувається, що вони бояться. Дуже бояться. Вони можуть зупинити на вулиці будь-яку людину і змусити повторити кілька разів, що вони великі, що вони сильні і ми хочемо жити з ними. Ми опускаємо очі і повторюємо, а в голові крутиться — як же ви, с@ки, боїтеся, якщо вам, для вашої величі, потрібно, щоб хтось про цю велич повторював. Як ви самі в собі не впевнені.

Це як статевий акт з імпотентом, якому треба нескінченно повторювати, що він сильний, що в нього все виходить, дуже довго і вперто для нього старатися і при цьому думати, коли ж це болісне знущання, нарешті закінчиться. Ми повторюємо це для того, щоб зберегти нас усіх. Тому що дуже складно воювати беззбройній людині проти безмозглого тулуба з автоматом. Тому що потім, коли цю нечисть виженуть із нашої землі, нам треба буде упорядковувати місто.

З ким би ми зараз не говорили, у всіх одні слова. Слова, що у місті запах гнилі. Нам, напевно, потрібно буде дуже багато миючих засобів, щоби просто довго мити тротуари, будинки, і навіть дерева. Тому що все, до чого торкалися ці нелюди, має запах гнилі.

Вчора одна жінка, пенсіонерка, відмовилася повторювати, що вони великі. Три здорові мужики її роздягнули і залишили на вулиці, заборонивши комусь підходити до неї, щоб допомогти. Три години вона роздягнена стояла на вулиці і тільки голосно говорила: «Не підходьте до мене, мої рідненькі. Не наражайте себе на небезпеку. Будь ласка! У нас ще буде з Вами дуже багато справ… Потім!

І ще. Вони крадуть. Вони крадуть усе. Мені навіть складно вигадати, що вони не крадуть. Ми ніколи не бачили крадіжки у таких масштабах. Починаючи від дитячих іграшок і закінчуючи ящиком овочів, що підгнили.

Вони бояться, бо у місті постійно розклеюють листівки. Наші листівки із українською символікою.

Ми чекаємо на ЗСУ. І коли вони будуть близько, то херсонці голими руками та зубами розправлятимуться з нечистістю. Вони це відчувають. Тож поспішають.

А ми зачекаємо. Зачекаємо. Зчепимо зуби, стиснемо кулаки до оніміння в пальцях і чекатимемо. Тому що нам є заради чого чекати. Щоб було раз і назавжди. І жодного з цієї нечисті не лишилося. А потім митимемо місто. Довго.

Наташа, передайте всім, що Херсон – це Україна! І, якщо можете, моліться за нас, називаючи у своїх молитвах усі українські імена. Тому що це наші імена…», — йдеться у листі.

Нагадаємо, ми писали:

• Окупований рашистами Херсон: на початок травня закатовано та вбито до 50 цивільних, близько 120 мешканців викрадено
• Эвакуация из Херсона: автоколонна подорвалась на минах, а затем была расстреляна оккупантами
• У Херсоні російські бойовики катують взятих у заручники мирних мешканців
• В Херсонской области оккупанты готовятся запретить украинский язык в документах
• Почему так быстро враг взял Херсон? «С этим нужно разбираться», – секретарь СНБО
• “Херсон, держись, мы рядом”, – украинские защитники атаковали оккупантов на границе с Николаевщиной
• Педагоги Херсонщины отказываются переходить на российскую систему преподавания