Першоклашки шкіл №№ 40, 48, 54 достойно пройшли посвяту (ВІДЕО)

Вчора, 14 жовтня, мешканці Корабельного району зустрічали Світлий день Покрова Пресвятої Богородиці. Цей день завжди багато значив не тільки для дорослих, а й для дітлахів.

Колись, ще з давніх давен, хлопчики та дівчата починали своє навчання не з 1 вересня, а з 14 жовтня, коли закінчувались всі осінні роботи, і всі мешканці селищ мали трохи вільного часу: дівчата для посиденьок, малеча для навчання.

Отож, початок навчання співпадав з двома гарними святами: Покров Пресвятої Богородиці та День козацтва. Веселіше за всіх (чи, навпаки, боязкувато?) приходилось «первачкам»: що ж воно, та «Грицева шкільна наука»? Як приймуть у класі однолітки, чому будуть навчать суворі вчителі… Безліч питань…

Але ж не так страшний ліс, як його малюють. Це ще і козаки довели. Бібліотекарі Корабельного про них малесеньку легенду розповіли: «Кажуть, чумаки у Крим по сіль ходили. Але це не так. Збирали вони її з поту свого чола, а на возах своїх вони перевозили зорі і розсипали їх на всьому чумацькому шляху, щоб, повертаючись додому з славетних походів, не заблукати в Українських степах».

Отож, якщо хочеш чогось придбати, треба трохи постаратися. И для того, щоб першокласнику отримати звання «учень», потрібно подолати деякі випробування та перешкоди. І таке, зовсім не страшне, а дуже привітне місце, в якому проходять ці випробування, є у Корабельному районі. Це дитяча бібліотека №8, яка розташована: пр. Корабелів, 12.

Всіх першокласників Миколаївських шкіл гостинно приймає відділ сімейного читання на «Посвяту у першокласники», яка проходить з 8 по 19 жовтня.

На першому тижні достойно посвяту прийняли учні шкіл №54, 48, 40.

Багато з дітей вперше мали нагоду завітати до дитячої бібліотеки. Тому господині відділу – Глубоченко Наталія Олексіївна та Полковніченко Лілія Георгіївна спочатку дали дітям змогу трохи роздивитись та отримати пояснення, що ж таке бібліотека, а потім вже виборювати право носити почесне звання «першокласник».

{gallery}2012/10/15/4{/gallery}

Як тільки почалось саме свято, страхи де й куди ділись! Весело було, аж п’яткам було смішно. Веселі загадки: «Скільки ніг у карася, скільки крил у порося?» А яка весела гра, коли приходилось бути уважними и допомогти Миколці зібрати тільки необхідні речі до школи, бо він став збирати все, що бачив:

Пожартувавши досхочу, діти зібрались навколо столу й куштували різні солодощі:

та традиційний для такого свята смачний куліш, та ще й у святковому горщику:

Що ж, відвідали з горщику каші, то й ви вже однокашники!

Цінуйте братерство і згоду, бо ви — нащадки козацького роду!

Наталія Турухіна