Паратгормон: норма та функції

• Коли лікар призначає аналіз на паратгормон

• Підготовка до дослідження

• Як проводиться аналіз на паратгормон

• Норма паратгормону та відхилення

• Причини підвищеного і зниженого рівня паратгормону

Вступ: що таке паратгормон і його роль в організмі?

Баланс кальцію в організмі – одна з найважливіших систем, від якої залежить здоров’я кісток, а також нервової та серцево-судинної систем. Кальцій бере участь у скороченні м’язів, передачі нервових імпульсів і навіть у процесах згортання крові. Проте, щоб цей баланс зберігався, організму потрібен чіткий контроль того, скільки кальцію потрапляє в кров і куди він далі розподіляється. Таким «контролером» є паратгормон – основний гормон, який виробляється паращитовидними залозами та відповідає за підтримання стабільного рівня кальцію і фосфору, впливаючи на роботу нирок, кісток і кишечника. Порушення рівня паратгормону може призвести до серйозних наслідків, тому його перевірка є основною для діагностики кальцієвого обміну та оцінки стану паращитоподібних залоз.

Коли лікар призначає аналіз на паратгормон?

Визначення рівня паратгормону (ПТГ) – це не рутинний скринінговий аналіз для всіх, а цільове дослідження, яке призначають за чіткими клінічними показаннями. За останніми настановами, його перевіряють у пацієнтів, у яких підозрюють порушення фосфорно-кальцієвого обміну або захворювання, що з ним пов’язані.

Кому призначають аналіз на паратгормон:

1. Пацієнтам з відхиленнями рівня кальцію в крові: якщо спостерігається гіперкальціємія (підвищений рівень кальцію) або гіпокальціємія (знижений рівень кальцію).
2. Пацієнтам із захворюваннями кісткової тканини: остеопороз, особливо при вираженому перебігу, частих переломах або якщо він розвивається у молодому віці. А також інші зміни в кістках, виявлені на рентгені.
3. Пацієнтам з хронічною хворобою нирок (ХХН): у людей з нирковою недостатністю порушується виведення фосфору та активація вітаміну D, що призводить до падіння рівня кальцію і, як наслідок, до компенсаторного підвищення рівня ПТГ (вторинний гіперпаратиреоз). Тому контроль ПТГ є обов’язковою частиною ведення пацієнтів з ХХН, особливо тих, хто перебуває на діалізі.
4. Пацієнтам з рецидивною сечокам’яною хворобою: якщо постійно утворюються кальцієві камені в нирках, це може бути наслідком підвищеного рівня кальцію в сечі, спричиненого надлишковою продукцією паратгормону.
5. Пацієнтам після операцій на щитоподібній або паращитоподібних залозах для контролю можливого пошкодження паращитоподібних залоз та розвитку післяопераційного гіпопаратиреозу.
6. Пацієнтам з характерними клінічними симптомами:

• м’язові судоми, спазми, поколювання в пальцях та навколо рота.
• виражена слабкість, нудота, спрага, біль у животі, порушення серцевого ритму.

Лікар може також рекомендувати здати аналіз паратгормон пацієнтам з остеопорозом, нирковою недостатністю або при гіперкальціємії (підвищеному рівні кальцію в крові).

Підготовка до дослідження

Щоб результати були максимально точними, важливо правильно підготуватися до дослідження. Кров для визначення гормону здають вранці натще (між останнім прийомом їжі та взяттям крові має пройти щонайменше 4 години) За день до обстеження рекомендується уникати жирної їжі, алкоголю, інтенсивних фізичних навантажень і стресу, адже це може вплинути на рівень гормонів у крові.

Також не варто палити за кілька годин до процедури. Якщо ви приймаєте препарати кальцію, фосфору, вітаміну D або ліки, що впливають на гормони щитоподібної залози, обов’язково повідомте про це медперсонал.

Дотримання цих простих правил допоможе отримати достовірні результати та вірно оцінити норму паратгормону.

Як проводиться аналіз на паратгормон?

Аналіз на паратгормон проводиться за допомогою взяття венозної крові. Процедура проста та безпечна: пацієнт здає кров натще, зазвичай вранці, після чого зразок надходить у лабораторію. Там за допомогою сучасного імунохемілюмінесцентного методу визначають концентрацію паратгормону у сироватці крові.Таке дослідження має високу точність і дозволяє виявити навіть мінімальні зміни у кальцієвому обміні.

Норма паратгормону та відхилення

Норма паратгормону у лабораторії ДІЛА має такі референтні значення:

• у дорослих – від 18,5 до 88 пг/мл.

Варто враховувати, що концентрація гормону коливається упродовж доби: найвища – у другій половині дня, найнижча – вранці.

Якщо паратгормон підвищений, це може вказувати на гіперпаратиреоз або вторинні стани, спричинені дефіцитом вітаміну D чи хронічними нирковими хворобами. Якщо ж паратгормон знижений, найчастіше це свідчить про гіпопаратиреоз, що може виникнути після операцій на щитоподібній залозі, аутоімунних ураженнях або надлишковому споживанні кальцію.

Причини підвищеного і зниженого рівня паратгормону

Рівень паратгормону може змінюватися під впливом різних фізіологічних і патологічних факторів. Важливо розуміти, що як підвищення, так і зниження гормону вказує на порушення в роботі паращитовидних залоз або у процесах діагностики кальцієвого обміну.

Підвищений паратгормон найчастіше спостерігається при:

• первинному гіперпаратиреозі – пухлинах або гіперплазії паращитовидних залоз, коли вони виробляють надмірну кількість гормону;
• дефіциті вітаміну D, через що організм не засвоює кальцій з їжі, і паращитовидні залози змушені працювати активніше;
• хронічній нирковій недостатності, коли знижується здатність виводити фосфор і підтримувати рівень кальцію;
• остеопорозі (захворювання, при якому кістки втрачають щільність і стають крихкими, що підвищує ризик переломів) або остеомаляції (розм’якшення кісток через дефіцит вітаміну D або порушення обміну кальцію й фосфору), що супроводжуються підвищеним вивільненням кальцію з кісток.

Паратгормон знижений може бути наслідком:

• гіпопаратиреозу після операцій на щитоподібній або паращитовидних залозах;
• аутоімунних процесів, коли імунна система пошкоджує тканину залоз;
• дефіциту магнію, який необхідний для синтезу гормону;
• надлишкового прийому кальцію або вітаміну D, що пригнічує вироблення паратгормону.

До кого звертатися?

Якщо результати дослідження показали відхилення від норми, варто звернутися до ендокринолога. Саме цей лікар займається діагностикою та лікуванням порушень, пов’язаних з гормонами паращитоподібних залоз. За потреби лікар призначить додаткові обстеження – визначення рівня кальцію, фосфору, вітаміну D, УЗД шиї чи денситометрію для оцінки щільності кісткової тканини. Це допоможе зрозуміти, чи причина зміни рівня гормону пов’язана із захворюваннями залоз, обміном речовин або роботою нирок.

Висновок: чому важливо перевіряти рівень паратгормону?

Контроль рівня паратгормону надвичайно важливий для збереження здоров’я кісток, серця та нервової системи. Вчасна діагностика кальцієвого обміну дозволяє запобігти розвитку остеопорозу, слабкості мʼязів, порушень серцевого ритму та інших можливих захворювань. Якщо ви маєте такі симптоми, як хронічна втома, судоми, біль у кістках – пройдіть лабораторні дослідження та зверніться до лікаря.

Матеріал створено за підтримки медичної лабораторії ДІЛА.