Дороги зі шламу МГЗ: після тестів у Кореї Кім хоче перейти до ремонту миколаївських доріг

У Миколаївській області можуть запустити пілотний проєкт із використання промислового шламу у дорожньому будівництві. Про таку можливість розповів начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім в ефірі Media Center Ukraine, коментуючи підсумки співпраці з корейськими компаніями та свій візит до Південної Кореї.

За словами Віталія Кіма, з 2023 року вже триває програма співпраці з Південною Кореєю та великими компаніями цієї країни. В межах цієї роботи українська сторона передавала корейським партнерам зразки шламу, що накопичується на території України, для перевірки можливості його застосування у дорожніх технологіях.

Віталій Кім, пояснюючи, як виникла ідея використати український шлам у дорожньому будівництві, зазначив, що частина співпраці з корейськими компаніями вже дала практичні результати.

“З 2023 року в нас уже діє програма співпраці з Південною Кореєю та з великими компаніями. Вони надавали допомогу, і вже є певні результати, частина проєктів реалізована. Зокрема, ми передавали зразки шламу, який є на території України”, — сказав Віталій Кім.

Водночас очільник області не уточнив, зразки якого саме шламу передавали на дослідження. Це важлива деталь, бо на підконтрольній території України є кілька великих промислових шламонакопичувачів. Серед них — об’єкти, пов’язані з металургією, хімічною промисловістю та глиноземним виробництвом.

Для Миколаївщини найбільш чутливим є питання шламових полів Миколаївського глиноземного заводу. Саме там роками накопичувався так званий червоний шлам. За попередніми публікаціями Korabelov.info, проблема шламосховищ МГЗ залишається однією з головних екологічних загроз для прилеглих територій: у матеріалах згадувалося про десятки мільйонів тонн відходів, ризики пиління та близькість до Бузького лиману.

За словами Віталія Кіма, у Південній Кореї з переданого матеріалу вже зробили експериментальну ділянку дороги. Вона простояла приблизно рік і, як заявив очільник області, показала позитивний результат за стійкістю. Віталій Кім повідомив, що після тестування корейська сторона має пройти етап сертифікації технології, без якого її не можна пропонувати для практичного використання в Україні.

“У Кореї з нього зробили експериментальну ділянку дороги. Вона простояла рік і показала гарні результати. Зараз ми очікуємо на сертифікацію цієї технології, щоб у подальшому можна було запропонувати її для використання”, — зазначив він.

Окремо Віталій Кім заявив, що хотів би реалізувати такий експеримент саме на Миколаївщині. За його логікою, проєкт може мати подвійний ефект: допомогти з ремонтом доріг і водночас частково вирішувати проблему накопиченого промислового шламу.

“Я хотів би реалізувати це в Миколаївській області, як експериментальний проєкт і екологічну програму. Це дозволило б утилізувати шлам, який накопичується, і з точки зору фінансів, щоб це було можливо. Зараз ми чекаємо на відповідні документи і розглядаємо цей напрям як один із приблизно 10 проєктів, у яких будемо працювати”, — додав Віталій Кім.

Раніше Віталій Кім уже згадував про можливість застосування шламу МГЗ у дорожньому будівництві. Ще у 2023 році він говорив, що одна з корейських технологій передбачає переробку шламу для доріг, а використання таких матеріалів може дати економію та підвищити якість робіт. Тоді ж він повідомляв, що передавав зразки шламу Миколаївського глиноземного заводу корейським партнерам.

Нагадаємо, на самому Миколаївському глиноземному заводі раніше заявляли про ідею переробляти червоний шлам і використовувати його як сировину для будівельних матеріалів, зокрема цементу. Йшлося про дослідження та дослідно-конструкторські роботи, а також про потенційну утилізацію близько 180 тисяч тонн шламу на рік із подальшим застосуванням у будівництві.

Втім, будь-який подібний проєкт для Миколаєва і прилеглих громад має проходити не лише технологічну, а й екологічну перевірку. Для жителів Корабельного району, Лиманів, Галицинового та інших територій поблизу МГЗ питання червоного шламу — не абстрактна інновація, а реальна проблема пилу, ризиків для здоров’я та відповідальності держави за накопичені промислові відходи.

Тому запуск пілотного проєкту на Миколаївщині може стати корисним тільки за однієї умови: якщо влада відкрито пояснить, який саме шлам планують використовувати, які дослідження підтвердили його безпечність, хто контролюватиме технологію і чи не перетвориться “екологічна програма” на черговий експеримент поруч із людьми.

Нагадаємо, раніше ми писали:

• Продати МГЗ хочуть успішно, але спершу треба переконати інвестора не боятися війни
• Майже 50 млн тонн шламу і 16 випадків пиління: екологічна проблема МГЗ дійшла до Уряду
• Червоний шлам від МГЗ знову “атакував” з повітря ближні села
• Поки шламові поля МГЗ без води і без грошей, Віталій Кім говорить про майбутнє заводу
• При будівництві доріг можливе використання шламу з МГЗ, – Кім про залучення технологій Південної Кореї