Древній Миколаїв у 3D: фіксація руйнувань у зоні війни
На Миколаївщині продовжують фіксувати руйнування: експедиція ГО “Відергебурт” досліджує наслідки війни
У листопаді–грудні 2024 року команда громадської організації “Відергебурт” провела масштабну експедицію у Миколаївській області. Мета — документування руйнувань об’єктів культурної спадщини, аналіз пошкоджень і створення доказової бази для міжнародних судових процесів, – повідомляє Губернський тиждень.
Виклики та небезпека: як працює команда
Миколаївщина, що на початку повномасштабного вторгнення опинилася під тиском окупантів, втратила близько 17% територій. Понад 4 тисячі квадратних кілометрів із селами, містами та інфраструктурою були зруйновані чи серйозно пошкоджені. Деокупація, що почалася восени 2022 року, повернула частину територій, але їхній стан лишається критичним.
➡️ Команда “Відергебурт” зіткнулася з численними труднощами. Руйнування мостів і доріг (на території області підірвано 24 мости) ускладнюють доступ до багатьох об’єктів. Заміновані території вимагають додаткової підготовки: перед виїздом експерти уточнюють стан маршрутів у місцевих мешканців.
➡️ Унікальний міст, підірваний у березні 2022 року, став символом цих викликів. Його конструкція впала прямо на залізничні рейки, що вели до Києва, ускладнивши логістику не лише для цивільних, а й для рятувальників.
Команда працює в умовах постійної небезпеки: обстріли, замінування, розбиті дороги та інфраструктурні обмеження створюють додаткові ризики.
Сучасні методики збереження спадщини
Для документування руйнувань команда використовує передові міжнародні методики, як-от ICCROM та Forensic Heritage. Вони передбачають:
- Фотофіксацію: зйомка з різних ракурсів, використання GPS-координат для точної прив’язки до місця.
- 3D-моделювання: створення цифрових копій пошкоджених об’єктів.
- Збір метаданих: за допомогою додатку TruePic Project Providence від Microsoft, який дозволяє зберігати точну інформацію про час і місце зйомки.
Зібрані матеріали формують доказову базу для міжнародних судів.
Що вдалося зафіксувати
За час експедиції команда обстежила 32 об’єкти на території Миколаєва та області.
➡️ Гімназія імені Миколи Аркаса: Пам’ятка архітектури, що втратила частину фасаду через вибухову хвилю. Для відновлення потрібні спеціалізовані підрядники, які працюють із культурною спадщиною.
➡️ Лютеранський храм Христа Спасителя (1852 р.): Унікальний проєкт архітектора Чарльза Акройда зазнав значних пошкоджень. Будівля втратила вікна, а годинник на вежі вийшов з ладу.
➡️ Річковий яхт-клуб (1904 р.): Зазнав серйозних руйнувань через обстріли. Проєктні роботи з відновлення тривають.
Особливістю Миколаївської області є використання будівельного матеріалу ракушняка, що чутливий до вибухів і поступово руйнується навіть від незначних пошкоджень. Під час обстеження зафіксовано приховані дефекти в кількох будівлях, які можуть проявитися лише через кілька років.
Особливий акцент на Очакові
Ситуація в Очакові ще більш трагічна. Постійні обстріли зробили місто зоною ризику, де навіть спроби відновлення культурної спадщини є надзвичайно небезпечними.
➡️ Декілька об’єктів, які були внесені до списку для обстеження, повторно пошкоджено новими ударами. Три пам’ятки не вдалося зафіксувати через небезпеку перебування в зоні активних бойових дій.
Чому це важливо
Цифровізація пошкоджених пам’яток — це не лише спосіб збереження історії, а й доказ злочинів проти культури України. Кожен об’єкт, зафіксований під час експедиції, стає частиною національної пам’яті.
Експедиція продовжує працювати, незважаючи на складнощі. Її результати стануть основою для реставрації, судових процесів і збереження унікальної спадщини для майбутніх поколінь.
📍 Унікальний проєкт продовжиться до червня 2025 року.