«Я від спільних друзів»: бізнесмен-постачальник Міноборони дав хабар слідчому 500 тисяч доларів

Арештований бізнесмен-постачальник Міноборони Ігор Гринкевич, за даними слідства, через месенджер зв’язувався з співробітником ДБР та домовився про зустріч, де потім за гроші намагався вирішити свої проблеми з законом.

Про це повідомляє УП з посиланням на судові матеріали.

Від жовтня 2023 року ДБР розслідує справу про закупівлі Міноборони товарів, засобів індивідуального захисту, продуктів харчування для ЗСУ. Зокрема, ДБР вважає, що підприємці-постачальники могли укладати такі контракти за 100% передоплатою, не маючи наміру сповна та належно їх виконувати.

У рамках цього розслідування 15-17 листопада 2023 року слідчі провели обшук на пості «Чайка» Київської митниці, де вилучили поставлений бізнесом одяг.

Його постачальниками були три підприємства, які слідство вважає підконтрольними родині Гринкевичів: «Будівельний Альянс Монтажпроект» (власником є син Гринкевича – Роман);

«Трейд Лайнс Рітейл» (до червня 2023 співвласницями були дружина Гринкевича Світлана та його дочка Ольга Швед, колишня дружина футболіста Мар’яна Шведа); «Будівельна компанія Сітіград» (власником є Гамоцький Владислав, чиє прізвище та по-батькові співпадає з даними Артема Гамоцького, колишнього власника «Монтажпроекту»).

Слідство припускає, що протягом місяця після обшуків Гринкевич дізнався про розслідування та вирішив за хабар повернути вилучене майно та закрити справу.

23 грудня бізнесмен написав у месенджер Signal заступнику керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань:

«Доброго дня. Я… (у публічному судовому рішенні на цьому місці вилучене слово або словосполучення – ред.) від спільних друзів. Коли можна набрати?».

Телефоном Гринкевич сказав про необхідність зустрічі.

При цьому співробітник ДБР, як стверджує слідство, не був знайомий із підприємцем і «не усвідомлюючи дійсних злочинних намірів останнього, погодився на вказану зустріч».

Того ж дня в обід Гринкевич і ДБРівець зустрілись на заправці у Києві. Тоді бізнесмен пояснив, повідомив «про необхідність сприяння… у поверненні вилученого майна». Правоохоронець після зустрічі написав рапорт про злочин.

За два дні, 25 грудня, Гринкевич знову написав повідомлення: «Христос Народився. Коли бачимось?» та спробував подзвонити працівнику ДБР. Останній відповів, що йому незручно розмовляти і попросив спілкуватись письмово.

Тоді бізнесмен надіслав повідомлення:

«Мав зустріч з нашими друз все пояснили готов на завтра зустріт. Якщо Ок напишіть де і коли? Дякую (орфографія і пунктуація збережені – ред.)».

Вони узгодили зустріч на 28 грудня на тій самій заправці.

Під час другої зустрічі Гринкевич, за твердженням слідства, запропонував хабар у 500 тисяч доларів за повернення майна, вилученого на обшуках.

Наступного дня, 29 грудня, чоловіки знову домовились про зустріч – у столичному кафе. При цьому працівник ДБР діяв під контролем правоохоронців.

Під час зустрічі бізнесмен сказав, що приніс обіцяні 500 тисяч доларів (орієнтовно 18,99 млн гривень). Він передав ці кошти чиновнику. Після цього Гринкевича затримали на місці.

У судовому рішенні не описана позиція самого затриманого стосовно описаних подій. Зазначено лише, що він та його адвокат заперечували проти поміщення під варту. Захист Гринкевича подав апеляцію на арешт.

Також у АРМА розповіли подробиці про арештоване майно, пов’язане з бізнесменом.

Після стовідсоткової оплати по контрактам 60% бюджетних коштів, які підконтрольні фігуранту юрособи отримували від Міноборони, виводились на користь інших афілійованих компаній (найчастіше здійснювались операції щодо надання або повернення фінансової допомоги). Підприємства проводили ризикові (безтоварні) фінансові операції.

Решта 40% коштів – для забезпечення виконання державних контрактів – переказувались на рахунки турецьких виробників одягу у Турецькій Республіці.

Працівники Управління виявлення та розшуку АРМА зібрали та проаналізували інформацію щодо бенефіціарних власників та підконтрольних осіб, а також щодо наявності у їх власності активів. Агентство виявило та розшукало наступні українські активи фігурантів:

• ‒ житлова нерухомість – 17 (зокрема, 3 квартири у власності дружини Ігоря Гринкевича Світлани; 1 львівська квартира у власності Ярини Гринкевич; 1 львівська квартира у власності Мар’яна Шведа та 2 квартири у власності Софії Морозюк)
• ‒ нежитлова нерухомість – 7 (зокрема, нежитлове приміщення на вул. Саксаганського у центрі столиці)
• ‒ земельні ділянки – 18 (зокрема значні ділянки у Литвинівській с/раді Вишгородського району Київської області, що належать Ігорю Гринкевичу та його сину Роману Гринкевичу)
• ‒ автомобілі преміумкласу – 9
• ‒ частки в статутному капіталі – 14 731 625 грн
• ‒ зброя – 12
• ‒ майнові права інтелектуальної власності – 3.

АРМА встановило наявність у підозрюваних банківських рахунків у понад 8 установ та ініціювало заходи з отримання інформації про наявність коштів та операцій на рахунках. Отримані дані орган у надзвичайно короткий термін та у повному обсязі спрямував до ДБР для арешту активів та їх майбутньої можливої конфіскації.

Як відомо, бізнесмена Ігоря Гринкевича затримали у Києві, коли він намагався дати одному із керівників Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань 500 тисяч доларів хабара, щоб зняти арешт з його партії одягу. За рішенням суду він арештований з заставою у 430 мільйонів гривень.

Життя і бізнес сім’ї Гринкевичів набув широкого суспільного резонансу і критики. Бізнесмена винуватили в розкраданнях коштів при багатьох проєктах для української армії. Кілька років тому, наприклад, у Миколаївській області фірма Гринкевича теж потрапила у скандал з проблемами при будівництві казарм на Широколанівському військовому полігоні.

9 січня на пресконефернції заступник міністра оборони Віталій Половенко заявив, що МОУ розриває всі договори з компаніями, пов’язаними зі скандальними Гринкевичами. Потім Половенко також розповів, що у МОУ залишився один контракт з компаніями, афілійованими із родиною львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, він стосується постачання харчування військовослужбовцям на Миколаївщині та Херсонщині. Його розірвуть, якщо з’являться підстави.