Зерна побільшало, продати важко: аграрії Миколаївщини зібрали 2,8 млн тонн

Аграрії Миколаївщини у 2026 році наростили врожай, але господарствам бракує коштів для подальшої роботи. Головною проблемою залишається продаж вирощеної продукції. За даними брифінгу 11 листопада.

Результати сезону на брифінгу 11 листопада представив Володимир Афанасьєв — головний спеціаліст відділу агропромислового виробництва департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОВА. За попередніми підрахунками обласної адміністрації, сільськогосподарське виробництво зросло на 32% проти минулого року. Основний внесок у цей результат зробило рослинництво.

«Якщо говорити про фактичні показники виробництва, то вони були наступні: зернових отримано 2,8 мільйона тонн, що більше на 800 тисяч тонн проти минулого року», — повідомив Володимир Афанасьєв.

Окрім зернових, в області зібрали:

• соняшнику — 600 тисяч тонн;
• картоплі — 140 тисяч тонн;
• плодів — 15 тисяч тонн;
• винограду — 17 тисяч тонн.

Кращих результатів, за поясненням посадовця, вдалося досягти завдяки технологіям обробітку ґрунту, які допомагають утримувати вологу. Також на 40 тисяч гектарів розширили площі озимих культур. Вони встигають дозріти до настання найспекотнішого періоду.

«Незважаючи на отримання значного врожаю, для аграріїв найактуальнішою проблематикою залишається реалізація вирощеної продукції», — сказав Володимир Афанасьєв.

Повноцінному збуту, за його словами, заважають проблеми з портами та зниження закупівельних цін. Водночас господарства змушені витрачати більше на пальне й добрива, які дорожчають.

Попередній сезон для області був слабшим за більшістю основних культур. За даними обласного управління статистики, у 2025 році урожай зернових і зернобобових становив 2,04 мільйона тонн, або на 6,8% менше, ніж роком раніше. Середня врожайність зернових падала третій рік поспіль: від 39,1 центнера з гектара у 2023 році до 29,1 центнера у 2025-му.

Найвідчутніше тоді скоротився врожай соняшнику: зібрали 385 тисяч тонн, майже на 51% менше порівняно з 2024 роком. Знизилися також обсяги збору овочів, картоплі та плодово-ягідної продукції.

Про труднощі з продажем цьогорічного зерна Володимир Афанасьєв говорив ще в серпні. Тоді закупівельні ціни на пшеницю та ячмінь опустилися з 9–11 тисяч до 5–7 тисяч гривень за тонну. Експортні можливості звужували російські удари по портах та пошкодження терміналів.

Керівниця насіннєвого господарства Надія Іванова в той період розповідала, що за два-три тижні зернові подешевшали більш ніж на 40%. Подорожчання пального збільшувало й вартість перевезення зерна до альтернативних маршрутів експорту.

Притримати врожай до вигідніших цін могли не всі господарства. Частина фермерів не мала власних складів та елеваторів, а частину інфраструктури російські атаки пошкодили або зруйнували.

Згодом Тарас Висоцький повідомив, що фінансові резерви українських аграріїв скоротилися на 60%. За його оцінкою, на початку року господарства мали близько п’яти мільярдів доларів вільних коштів, а до 1 жовтня — близько двох мільярдів. Через нестачу грошей аграрії можуть обмежити закупівлю добрив і засобів захисту рослин перед весняною посівною 2027 року.

Раніше ми писали:

• На посівну може забракнути грошей: українські аграрії втратили 60% резервів
• Великий урожай без прибутку: пшениця на Одещині подешевшала майже вдвічі
• За 20 днів вересня агроекспорт зріс майже в півтора раза попри обмеження портів
• На Миколаївщині через атаки РФ на порти пшениця й ячмінь впали до 5–7 тис. грн/т
• Катастрофічна втрата врожаю на Миколаївщині: понад 100 тис. га посівів знищено через посуху і заморозки!