«Якось незручно вийшло»: куди поділися гроші у гучній справі Берегового

У кримінальному провадженні щодо мера Баштанки Олександра Берегового, яке триває вже понад 10 років, виник черговий, м’яко кажучи, неординарний поворот. Сторона обвинувачення не змогла надати суду гроші, які слідство називає предметом неправомірної вигоди. Захист стверджує, що йдеться про речові докази, які мали зберігатися у визначеному місці. Однак під час їхнього дослідження з’ясувалося, що грошей там немає. Про це повідомив адвокат Олександр Берегового Володимир Тимошин.

«В кримінальному провадженні, яке триває понад 10 років, зникли речові докази, а саме грошові кошти, які за версією автора обвинувального акту є предметом неправомірної вигоди нашого клієнта. За місцем де вони повинні були зберігатися їх немає. Якось незручно вийшло», — написав адвокат у Facebook.

Ситуація виглядає особливо цікаво на тлі того, що йдеться не про якийсь загублений у канцелярії папірець, а про речовий доказ, який сторона обвинувачення мала б пред’явити суду для дослідження.

У коментарі «МикВісті» Володимир Тимошин розповів, як саме суд дійшов до цього несподіваного відкриття. За його словами, у справі завершили дослідження письмових доказів, після чого захист заявив клопотання про дослідження речових доказів — зокрема грошей.

«Ми заявили, щоб прокурор надав гроші у судове засідання для дослідження, чи дійсно вони є, але прокурор попросив про технічну перерву, а після неї повідомив, що місцезнаходження їх невідоме», — розповів адвокат.

Після цього суд оголосив перерву приблизно на тиждень. На наступному засіданні ситуація принципово не змінилася: прокурор повідомив, що гроші поки не знайшли. Тобто після 10 років розгляду справи сторони нарешті дійшли до речового доказу — і тут з’ясувалося, що його ще потрібно пошукати. Судовий процес, схоже, вирішив додати до класичного жанру кримінальної драми елементи детективу.

За словами Володимира Тимошина, ще у 2016 році місцем зберігання речових доказів визначили кабінет №18 на вулиці Декабристів у Миколаєві — тодішньому Центральному відділі міліції.

«Де гроші, прокурор не знає. Це вже у провадженні 10 чи 12 прокурор. Тобто він не з самого початку. Тому маємо факт відсутності речових доказів», — сказав адвокат.

Захисник також зазначив, що гроші свого часу спеціально обробили, оскільки вони не могли перебувати в обігу. Після завершення провадження їх, за його словами, мали знищити. Тепер же виникло просте питання: де вони перебувають зараз?

Володимир Тимошин заявив, що планує звернутися до суду з клопотанням про винесення окремої ухвали та звернення до Офісу Генерального прокурора. Мета — домогтися перевірки обставин зникнення речових доказів.

«Я планую в засіданні заявити клопотання про окрему ухвалу — звернення до Офісу генерального прокурора для відкриття кримінального провадження за фактом зникнення речових доказів. Треба встановити, можливо, слідчі чи слідча, або інші особи привласнили, тобто банальна крадіжка могла статись», — сказав адвокат.

Водночас важливо зазначити: заяви про можливе привласнення чи крадіжку наразі є позицією захисту і не означають, що факт злочину вже встановлений.

Кримінальне провадження щодо Олександра Берегового зареєстрували ще у 2016 році, коли він був депутатом районної ради. Йому інкримінують ч.3 ст.369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення уповноваженою особою, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Тоді у Департаменті захисту економіки Національної поліції України заявляли, що Олександр Береговий вимагав у підприємця 5 тисяч гривень за неперешкоджання господарській діяльності — зокрема санітарному очищенню лісосмуг. За десять років справа встигла змінити не лише кілька етапів розгляду, а й близько 10 прокурорів, за словами захисту. Тепер до цього списку можна додати ще один пункт: пошук речового доказу, який мав зберігатися в органах правопорядку.

Цього року розгляд справи також супроводжувався іншими процесуальними труднощами. 6 травня 2026 року суд не зміг допитати свідка Ігоря Блошка, який не з’явився на засідання. 19 травня ситуація повторилася. Блошко надіслав до суду листа, в якому заявив, що не вважає себе свідком у цьому провадженні та не має що пояснювати.

А вже у вересні 2026 року захист просив відвести суддю Сергія Янчука. Серед аргументів адвокат називав, зокрема, ситуацію з проведенням засідання через відеозв’язок із лікарні та змінами формулювань у судових ухвалах, які згодом називалися «описками». Суд у відводі відмовив.

Попри чергову проблему з речовими доказами, захист заявляє про готовність переходити до судових дебатів. Адвокати планують просити суд ухвалити рішення, спираючись на ті докази, які фактично наявні у справі та були досліджені під час судового розгляду.

Тож у справі, яка почалася ще 10 років тому з історії про 5 тисяч гривень, тепер з’явилася нова загадка: гроші, які мали бути речовим доказом, суду не показали, а їхнє місцезнаходження наразі невідоме. Залишається сподіватися, що пошуки не триватимуть ще 10 років — інакше справа ризикує перетворитися вже не на судовий процес, а на багатосерійний детектив із дуже повільним фіналом.