Спочатку заплатили за лайки, потім забрали 75 тисяч: мешканка Миколаївщини потрапила у пастку шахраїв

Переказала 500, повернули 600 - а потім забрали тисячі: як працює нова пастка "легкого заробітку"

03.09.2026

0 704

Мешканка Миколаївської області втратила близько 75 тисяч гривень, повіривши в оголошення про простий дистанційний підробіток нібито від відомої торговельної мережі. Спочатку жінці запропонували ставити вподобання товарам, а потім – “викуповувати” їх власним коштом із обіцянкою повернути гроші та доплатити винагороду. Коли суми зросли до десятків тисяч, гроші не повернули, листування видалили, а “роботодавці” зникли.

У кіберполіції пояснили, що йдеться про поширену шахрайську схему, відому як “зворотний викуп” або “шахрайство із завданнями”. Її маскують під віддалену роботу, пов’язану з просуванням товарів на маркетплейсах. Такий механізм уже раніше офіційно описував Департамент кіберполіції України: спочатку людині дають нескладні завдання та можуть навіть виплатити невелику винагороду, після чого переконують вкладати власні кошти.

У серпні 2026 року жінка побачила у групі з пошуку роботи оголошення про нібито дистанційний підробіток від однієї з відомих торговельних мереж.т Умови виглядали простими: потрібно було ставити лайки товарам та виконувати інші нескладні завдання. За це обіцяли швидку винагороду без складного працевлаштування чи спеціальних навичок.

Наступним етапом стало придбання або так званий “викуп” товарів за власні гроші. Потенційній працівниці обіцяли повернути всю витрачену суму та додати зверху винагороду. Жінка погодилася й почала переказувати гроші на банківські рахунки, які їй вказували невідомі. Суми поступово збільшувалися. Загалом потерпіла перерахувала близько 75 тисяч гривень. Коли стало зрозуміло, що обіцяної виплати не буде, зловмисники видалили листування та припинили виходити на зв’язок.

Небезпека такої схеми полягає у тому, що на першому етапі шахраї не завжди одразу забирають гроші. Людині можуть запропонувати ставити вподобання товарам та обіцяти близько 100-500 гривень на день. Перші невеликі виплати аферисти іноді справді здійснюють – не через чесність, а щоб сформувати довіру та переконати жертву, що схема працює. Після цього починається етап, на якому вже потрібно вкладати власні кошти. Наприклад, людині можуть запропонувати перерахувати 500 гривень за “викуп товару”, після чого повернути 600 гривень. Побачивши реальний прибуток, жертва погоджується на наступну операцію вже на більшу суму. Так “викуп” поступово може зрости від кількох сотень до десятків тисяч гривень.

Департамент кіберполіції раніше пояснював, що для участі у схемі потерпілих можуть також переводити на підконтрольні шахраям сайти, де потрібно поповнювати нібито власний баланс, перераховуючи справжні гроші на картки фізичних осіб. Коли на рахунку або у фіктивному особистому кабінеті вже відображається значна сума, жертва намагається її вивести. Саме тут з’являється наступна пастка.

Виплату нібито блокують, після чого людину просять зробити ще один переказ. Причини можуть бути різними: “розблокування рахунку”, “податок”, “комісія”, “технічна помилка” або необхідність завершити ще одне завдання. Після чергового платежу виникає нова причина заплатити. Такий процес може тривати доти, доки потерпілий не зрозуміє, що гроші йому повертати ніхто не збирається, або поки у нього просто не закінчаться кошти.

Кіберполіція Миколаївщини також звернула увагу на інші поширені схеми, у яких ключову роль відіграє повна або часткова передоплата.

Зокрема, шахраї можуть пропонувати:

генератори, смартфони, брендовий одяг та інші популярні товари за підозріло низькою ціною;
товари через фейкові сторінки у соцмережах із накрученими підписниками, лайками та позитивними відгуками;
придбання або доставку автомобіля з-за кордону з обов’язковою передоплатою за “бронювання”;
дрова, паливні брикети та талони на пальне за привабливою ціною;
продукцію у фейкових інтернет-магазинах, де вартість може бути на 30-50% нижчою за ринкову під приводом “ліквідації складу”, “термінового розпродажу” або акції.

Сам факт передоплати ще не означає шахрайство. Однак вимога терміново перерахувати гроші незнайомому продавцю, особливо на картку фізичної особи, разом із занадто вигідною пропозицією має стати приводом для додаткової перевірки.

Правоохоронці рекомендують, коли це можливо, використовувати післяплату та розраховуватися за товар після його отримання й перевірки. Якщо покупка здійснюється через відомий маркетплейс, краще користуватися лише вбудованими системами оплати та захисту покупця.

Особливо небезпечно, коли продавець просить перейти із торговельного майданчика у сторонній месенджер та надсилає там окреме “посилання для оплати”. Такі сторінки можуть виявитися фішинговими та використовуватися для викрадення реквізитів банківської картки.

Перед покупкою також варто перевірити:

коли створено сторінку продавця;
коли з’явилися перші публікації;
чи виглядають відгуки реальними;
чи не повторюються однакові коментарі;
чи відповідає ціна середньоринковій;
чи не змушують покупця платити “прямо зараз”.

Якщо акаунт створено нещодавно, але він уже має сотні захоплених відгуків, тисячі підписників та десятки історій про “задоволених покупців”, це може бути ознакою штучно створеної шахрайської сторінки. Надто низька ціна та постійний поспіх із боку продавця кіберполіція називає одними з характерних сигналів можливого обману.

Для підвищення обізнаності українців у сфері цифрової безпеки працює платформа “Кібер Брама”. На ній зібрані матеріали щодо фішингу, шахрайства, захисту акаунтів, безпечного використання соцмереж та інших кіберзагроз. Проєкт створений для надання користувачам практичних знань та інструментів безпечної поведінки у цифровому просторі. Серед його завдань – протидія шахрайству, дезінформації та іншим небезпекам в інтернеті.

Для Миколаївщини саме схема “легкого заробітку” вже не нова. Ще 1 січня 2026 року Korabelov.info писав про випадок у Первомайську, де неповнолітня дівчина повірила в заробіток за перегляди відео та лайки, а внаслідок цього її мати втратила кошти з банківського рахунку.

Раніше ми писали:

Тег