Військові заявили про «ями», побиття й погрози розстрілом у 225-му полку

Військові, які служили у 225-му окремому штурмовому полку або були передані під його командування, заявили про побиття, погрози розстрілом, утримання під охороною та відправлення на завдання поранених бійців. Частину звинувачень командування полку заперечило, водночас підтвердивши один випадок прив’язування військовослужбовців до дерева та побиття.

Джерело: розслідування Texty.org.ua авторства Анни Калюжної.

Журналістка працювала над матеріалом упродовж шести місяців і поспілкувалася з десятками людей: чинними й колишніми військовими полку, бійцями підпорядкованих і сусідніх підрозділів, а також родичами зниклих безвісти. Редакція зазначає, що публікувала твердження, які підтверджували кілька не пов’язаних між собою співрозмовників або документи.

Що розповіли військові

Один з оприлюднених записів, за оцінкою журналістів, містить голос, ідентичний голосу командира полку майора Олега Ширяєва. На аудіо командирам наказують сприймати пересування без дозволу по радіостанції та самовільний відступ як дії противника. Сам Ширяєв пояснив, що йшлося про розпізнавання людей у бойовій обстановці, де російські військові могли використовувати українську форму та радіостанції, а наказ мав запобігти вогню по своїх.

Співрозмовники видання стверджують, що погрози застосувати зброю лунали не лише під час бою. Вони також описували випадки, коли військових роззброювали, забирали телефони, утримували під наглядом озброєних бійців, поміщали у викопані заглиблення або підвали та застосовували фізичну силу.

Щонайменше шість не пов’язаних між собою людей згадали так зване «дерево правди». За їхніми словами, до нього прив’язували військових, яких вважали винними у порушеннях, а потім били або залякували. Командування 225-го полку підтвердило один такий епізод: повідомило про завершене службове розслідування, відсторонення причетних і передання матеріалів Військовій службі правопорядку. Існування системної практики командування заперечує.

Історія пораненого Романа Бедея

Роман Бедей розповів, що був мобілізований улітку 2025 року і воював поблизу Гуляйполя, де дістав поранення. Після самовільного залишення частини його повернула Військова служба правопорядку. За словами військового, у полку його помістили до «ями», били, а згодом, попри проблеми зі здоров’ям, знову направили на бойове завдання.

Чоловік стверджує, що під час висування група потрапила під вогонь: частина військових загинула або була поранена, а евакуація затягнулася. Сам він знову опинився у лікарні, але залишив медзаклад, бо боявся примусового повернення до підрозділу. Редакція окремо наголошує, що це свідчення самого бійця, а описані ним обставини мають перевірити компетентні органи.

Родичі військового Богдана Логвиненка також заявили журналістам, що його били та утримували в «ямі», після чого він утік. Видання опублікувало фотографії тілесних ушкоджень, які родина пов’язує з цими подіями.

Свідчення бійців із приданих підрозділів

Окремий блок розслідування стосується військових інших частин, які навесні 2025 року під час операції у Бєлгородській області Росії були підпорядковані 225-му полку. Співрозмовники стверджують, що частину людей тримали під озброєною охороною у підвалах та школі, погрожували застосуванням зброї, а підрозділи зазнали значних втрат.

Командування полку заперечило існування загороджувальних загонів, організованих «ям» і системного утримання військових під охороною. У відповіді журналістам воно також зазначило, що прямих повідомлень про погрози розстрілом не отримувало.

Водночас командування пов’язує жорстку організацію служби зі складною ситуацією біля Гуляйполя. За його версією, підрозділи 102-ї та 108-ї бригад територіальної оборони до прибуття штурмовиків відступили з частини позицій і мали значну кількість випадків самовільного залишення частини, а 225-й полк залучили для стабілізації фронту.

Перевірки та реакція державних органів

Наприкінці квітня 2025 року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за скаргою військовослужбовця щодо можливого перевищення влади. За інформацією Texty.org.ua, приблизно через чотири місяці справу закрили.

Південне управління командування Сухопутних військ повідомило редакції, що загороджувальних загонів у підрозділі немає. Генеральний штаб ЗСУ на момент виходу розслідування не надав відповіді на журналістський запит.

Представники офісу військового омбудсмана відвідали полк і приймали скарги від військовослужбовців. Однак у публічному звіті про візит не було згадок про тяжкі порушення, описані співрозмовниками видання.

Матеріал також згадує удар по місцю розташування підрозділу, внаслідок якого загинули четверо військових, а понад 50 були поранені. Перевірка Військової служби правопорядку, за наведеними журналістами даними, встановила недостатній контроль за розосередженням особового складу та неналежні дії командира під час облаштування табору.

Що відомо про полк

225-й окремий штурмовий полк сформували на основі підрозділу 127-ї бригади територіальної оборони Харкова. Його військові брали участь у боях за Бахмут, Авдіївку, Часів Яр, операціях у Курській та Бєлгородській областях Росії, а нині діють на Гуляйпільському напрямку. Командир полку Олег Ширяєв має звання Героя України.

Описані в розслідуванні заяви не є судовим вироком. Частина з них залишається спірною та потребує незалежної перевірки. Texty.org.ua повідомило про готовність передати зібрані матеріали правоохоронцям.

Раніше ми писали:

• “Нащо ви його застрелили?”: історії бійців “Скелі”
• Екскомбрига 155-ї бригади розшукують за підозрою у вбивстві двох братів: подробиці викрадення
• Смерть військового з Миколаївщини та ще 25 випадків: розслідування про полк «Скеля»
• 17 днів без їжі: у 14-й ОМБр гримить скандал
• Тиждень від мобілізації до смерті: родина військового з Миколаєва заявляє про можливе вбивство