Розлучення "на папері" та потрібні судді: викрито схему звільнення зі служби й отримання відстрочок

Потрібний суддя вирішував долю мобілізації: фіктивними родинами прикривали ухилення від служби

24.07.2026

0 703

Двом суддям Конотопського міськрайонного суду Сумської області, двом адвокатам та військовозобов’язаному повідомили про підозру у справі про використання фіктивних судових рішень для звільнення з військової служби й отримання відстрочок від мобілізації. Про це 23 липня 2026 року повідомили в Офісі Генерального прокурора. Загалом у провадженні фігурують 5 підозрюваних, а один з адвокатів на момент описаних подій проходив військову службу.

За даними слідства, учасники схеми подавали до суду заяви з недостовірною інформацією про фактичне припинення сімейних відносин, самостійне виховання малолітніх дітей або безвісну відсутність одного з батьків. Отримані рішення надалі використовували як юридичні підстави для звільнення військовослужбовців у запас чи оформлення військовозобов’язаним відстрочки від мобілізації.

Справи мали потрапляти не до випадкових, а до заздалегідь визначених суддів. Для цього заявники, за версією правоохоронців, неодноразово подавали та відкликали одні й ті самі документи. Коли автоматизована система розподіляла матеріали іншому судді, заяву забирали, а потім подавали повторно, доки вона не потрапляла до потрібного складу суду. Наразі слідчі встановили 4 таких епізоди.

Один з епізодів стосується сина судді, яка раніше очолювала Конотопський міськрайонний суд. Чоловік працював адвокатом і водночас проходив військову службу. За версією слідства, у 2023 році його мати домовилася з іншою суддею цього ж суду про створення фіктивних сімейних обставин, які дозволили б звільнити військовослужбовця зі служби.

Спочатку було оформлено розірвання шлюбу та визначено місце проживання дитини разом із батьком. Згодом суд установив факт самостійного виховання ним дитини без участі матері. Водночас слідчі стверджують, що чоловік фактично продовжував проживати разом із дружиною та дитиною, а сімейні відносини між подружжям не припинялися.

На підставі отриманих судових рішень військовослужбовця звільнили в запас. Після цього він оформив відстрочку від мобілізації, яку надалі продовжував. Правоохоронці вважають, що судові документи містили неправдиві відомості та були створені саме для ухилення чоловіка від виконання обов’язків військової служби. Ще один епізод, за даними слідства, організували адвокат та одна з підозрюваних суддів. Вони нібито допомагали військовозобов’язаним отримувати судові рішення про самостійне виховання дітей, які потім подавали до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення відстрочок.

Цей же механізм адвокат використав і у власних інтересах. Після неодноразового подання та відкликання заяви в липні 2024 року суддя ухвалила рішення про те, що він самостійно виховує малолітню дитину без участі матері. Уже в серпні 2024 року відповідне рішення подали до районного ТЦК та СП для отримання відстрочки від мобілізації. Інший встановлений епізод стосується військовозобов’язаного, який домігся визнання своєї колишньої дружини безвісно відсутньою. У матеріалах, як стверджують правоохоронці, були відомості про те, що жінку не розшукували як безвісти зниклу.

Попри це, у листопаді 2024 року суддя задовольнила заяву про визнання жінки безвісно відсутньою. У лютому 2025 року це рішення використали для оформлення військовозобов’язаному відстрочки від мобілізації. Усім фігурантам інкримінують перешкоджання законній діяльності Збройних сил України в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України.

Військовослужбовцю-адвокату додатково повідомили про підозру в ухиленні від несення обов’язків військової служби шляхом обману в умовах воєнного стану за ч. 4 ст. 409 КК України. Двом суддям інкримінували пособництво у вчиненні цього злочину за ч. 5 ст. 27 та ч. 4 ст. 409 КК України. Одній із суддів змінили раніше оголошену підозру та повідомили про нову. Наразі правоохоронці вирішують питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів. Досудове розслідування триває.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не буде доведено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.