Посилки, ФОПи і військовий збір: що Україна має змінити заради €90 млрд від ЄС

Верховна Рада України ратифікувала Угоду про Позику на підтримку України з Європейським Союзом. За відповідний законопроєкт №0376 проголосували 298 народних депутатів.

Документ відкриває можливість залучити від ЄС фінансову допомогу на загальну суму до 90 млрд євро у 2026-2027 роках. Йдеться про кошти для покриття дефіциту державного бюджету, підтримки макроекономічної стабільності та посилення оборонно-промислового потенціалу країни.

На сайті парламенту законопроєкт №0376 зареєстрований 28 травня 2026 року як проєкт закону про ратифікацію Угоди про Позику на підтримку України між Україною як позичальником, Національним банком України як агентом позичальника та Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, як кредитором. Також документ стосується Меморандуму про взаєморозуміння щодо отримання макрофінансової допомоги.

За умовами цього механізму, погашення основної суми позики має здійснюватися не за рахунок українських платників податків, а за рахунок майбутніх репарацій від російської федерації. Відсотки за кредитом має покривати бюджет ЄС.

Водночас разом із фінансуванням Україна бере на себе зобов’язання щодо реформ у податковій, митній та бюджетній сферах. Серед найбільш чутливих для громадян і бізнесу питань – скасування податкових пільг для частини міжнародних посилок, нові правила для доходів через цифрові платформи, зміни для ФОПів та продовження військового збору.

Зокрема, у податковому пакеті, який уряд просував у межах домовленостей із міжнародними партнерами, йшлося про оподаткування міжнародних посилок, доходів від цифрових платформ та нову модель військового збору. За даними профільних публікацій, для фізичних осіб військовий збір має залишатися на рівні 5%, а для ФОПів третьої групи передбачалася ставка 1% від доходу.

Окрема частина змін стосується цифрових платформ та онлайн-сервісів. Законодавчі ініціативи передбачали міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до стандартів ОЕСР та директиви ЄС DAC7. Для фізичних осіб, які отримують такі доходи, пропонувалася ставка податку 5% замість чинних 18%.

Ще один болючий пункт – міжнародні посилки. Раніше йшлося про оподаткування покупок з-за кордону вартістю до 150 євро, а невеликі некомерційні відправлення до 45 євро мали залишатися без ПДВ. Це питання вже викликало серйозну дискусію, оскільки напряму зачіпає українців, які замовляють товари за кордоном.

Також у фокусі – реформа спрощеної системи оподаткування. Влада та міжнародні партнери наполягають на боротьбі зі схемами штучного дроблення бізнесу, коли великі компанії формально розбивають діяльність на мережу ФОПів, щоб зменшити податкове навантаження.

Фактично ратифікація кредитної угоди не означає автоматичного запровадження всіх податкових змін вже сьогодні. Але вона фіксує курс на виконання домовленостей із ЄС та іншими міжнародними партнерами, від яких залежить фінансування бюджету країни під час повномасштабної війни.

Для України, яка продовжує оборонятися від російської агресії, ці 90 млрд євро є критично важливим фінансовим ресурсом. Але для українців і малого бізнесу ціна такого ресурсу може проявитися у нових податкових правилах, жорсткішому контролі доходів та скороченні частини пільг.

Нагадаємо, раніше ми писали:

• Рада у першому читанні схвалила оподаткування доходів із цифрових платформ
• Продав диван — заплати податки: держава береться за OLX і таксі
• МВФ затвердив 4-річну програму фінансування України на 8,1 млрд доларів
• 100 мільярдів для України — але після 2028. А поки що — дірка в бюджеті
• Мер Миколаєва терміново “заморожує” видатки бюджету: у міста не вистачає грошей навіть на зарплати