Зниження мобілізаційного віку до 20 та 50 років: переваги та недоліки

Питання мобілізації в Україні знову стало актуальним. Комітет Верховної Ради з нацбезпеки розглядає пропозицію знизити верхню межу призовного віку до 50 років, аргументуючи це тим, що люди віком від 50 до 60 років зможуть краще сприяти економічній ситуації.

У квітні вперше звучала пропозиція про зниження віку призову до 20 років від ветерана АТО та керівника фонду “Повернись живим” Тараса Чмута. У інтерв’ю з “Телеграфом” він підкреслив необхідність ретельного дослідження питання зниження верхньої межі мобілізаційного віку з 60 до 50 років, наголошуючи на важливості аналізу статистичних даних.

Мирослав Гай, відомий волонтер і керівник благодійної організації “Фонд Мир і Ко”, який брав участь у АТО, поділився своїми думками щодо питання військової мобілізації. Він висловив переконання, що війна — це справа молодих, і посилався на відому пісню Віктора Цоя. Гай відзначив, що молоді люди мають кращу фізичну підготовку, швидкість реакції та здатність швидко вивчати нове.

“Зрозуміло, що суспільство не готове до цієї думки і поставиться з негативом до зниження мобілізаційного віку. Проте я думаю, що командування виходить з логічних міркувань. Що стосується людей у віці 50-60 років, для них потрібен особистий і збалансований підхід. Не можна недооцінювати потенціал старшого покоління. Тим паче дехто має кращу фізичну форму за молодь”, — каже військовий експерт.

За словами Мирослава Гая, важливо не забувати про бойовий досвід і, головне, про військово-облікову професію та цивільні навички людини.

“Умовно кажучи, якщо людина — прекрасний діловод, бухгалтер, інженер, юрист чи радіозв’язківець. Її робота не пов’язана з великим фізичним навантаженням, але передбачає розумову діяльність, досвід, комунікацію. Звісно, 50-річний офіцер, маючи великий цивільний, а може й військовий, досвід, може бути на тих посадах набагато більш ефективним, аніж молодший колега”, – стверджує волонтер.

На думку Мирослава Гая, важливо уникати втрати цінних кадрів через строгі вікові обмеження. Він відзначає, що людина може мати значний професійний досвід як інженер чи радіотехнік, але військовий облік обмежує її статусом лише як стрільця. Гай підкреслює, що нерозумно не використовувати її спеціалізовані навички.

Отже, замість того, щоб призначати досвідченого фахівця на прості позиції, краще залучити його до складніших технічних завдань, наприклад, у складі інженерного батальйону. Цей підхід, за словами Мирослава Гая, дозволить Україні максимально ефективно використовувати людський потенціал.

Волонтер підкреслює, що незалежно від умов мобілізації або служби за контрактом, особи до 25 років будуть залучатися лише за їхньою власною згодою, як це було і раніше. За його думкою, це логічний підхід.

” Я знайомий з дівчиною, яка мобілізувалася у 18 років. Зараз їй 21, і вона вже третій рік на війні”,- розповідає Мирослав Гай.

За його словами, вона неабияк активна і бажає бути корисною, прагнучи потрапити на бойові позиції. Також варто згадати про багатьох 20-річних, які активно намагаються потрапити на фронт і навіть підписують контракти. Однак є й ті, кого батьки не відпускають або хто сам не бажає служити. Тут, як зауважує волонтер, все є індивідуальним і залежить від особистих уподобань та сімейних обставин.

“В Україні з 18 років молодь може купувати алкоголь і тютюн, вступати у шлюб, працевлаштовуватися без дозволу батьків. Держава визнає 18-річних дорослими, здатними приймати відповідальні рішення”, –  нагадує ветеран АТО.

Однак Мирослав підкреслює складність ситуації — Україна веде екзистенційну війну, що стосується самого існування нашої держави на політичній мапі світу. Тому пропозиції щодо зниження мобілізаційного віку до 20 років слід розглядати в контексті цих реалій.

“Є відстрочка для студентів вишів, яка може тривати до п’яти років. Існують також інші підстави для відстрочки, наприклад, необхідність догляду за інвалідом у родині. Нюансів багато. Але зараз це лише на стадії розгляду. Ми зможемо предметно обговорювати це питання лише тоді, коли побачимо остаточні пропозиції”,— підсумовує він.

Скоро можливо буде введено обов’язковий військовий вишкіл у вищих навчальних закладах.

Як зазначає у коментарі для редакції військовий експерт, льотчик-інструктор і полковник запасу ЗСУ Роман Світан, в Україні є багато активних молодих чоловіків. Він пояснює це фізіологічними та психологічними факторами. Адже гормональні механізми практично повністю формуються до 21 року.

“Глобально оптимальний вік для виконання бойових завдань — це 21-22 роки, але не раніше”, – стверджує Світан.

На думку військового експерта, навчання з військової справи можна починати навіть зі шкільного віку, приблизно з 16-17 років. Проте важливо, щоб воно мало виключно підготовчий і добровільний характер, без участі у бойових діях.

“Я в 17 років вступив до льотного училища, у 18 вже літав на Л-39, а в 20 — на МіГ-21. У 21 рік отримав офіцерські погони і міг виконувати бойові завдання. Приблизно у цьому віці приходить розуміння, що потрібно нести відповідальність не лише за себе, а й за своїх товаришів”, – поділився власним досвідом Роман Світан.

З усім цим, важливо, щоб механізм був побудований на ретельному відборі. Згідно з даними, лише близько 1% людей з усієї вибірки є профпридатними та мають достатню мотивацію для військової служби.

“Потрібен серйозний відбір, як для льотного складу — з генетичними та фізіологічними тестами. Треба шукати людей, які бачать себе в армії все життя. Це мають бути кадрові військові”, – переконаний Світан.

Квітневий закон №10449 про мобілізацію містить ряд новацій, одна з яких передбачає залучення молоді до лав армії. З вересня 2025 року в закладах вищої освіти в Україні вводиться обов’язковий базовий військовий вишкіл для студентів чоловічої статі.

Однак Роман Світан висловлює скептицизм щодо цього нововведення, називаючи його “популістським кроком”. Він стверджує, що не кожен студент зможе стати військовим, тому немає сенсу готувати всіх поспіль до цієї ролі.

“Єдине, що я підтримую в цьому законі, це обов’язковий військовий вишкіл для всіх поліцейських та правоохоронців. Це на 100% необхідно. Це той ізраїльський варіант, який має привести до того, що вся виконавча влада має пройти через Збройні сили України. Тобто, вся виконавча влада мусить бути готова стати в стрій, коли зовнішній ворог нападає”, – ділиться він.

Після 50 років бійці стають тягарем на полі бою.

Щодо верхньої вікової межі, Роман Світан висловлює чітку позицію. Він зазначає, що гормональний фон суттєво змінюється близько з 45 років, і до 50 років бойові можливості людини практично вдвічі зменшуються.

“За 50 це точно, це вже не вояк у тому сенсі, про який ми з вами зараз говоримо. Чоловік може управляти і бути полковником, генералом. Проте як бойова одиниця на полі бою це більше тягар, аніж воїн. Це валіза без ручки, нести тяжко і викинути шкода”, – наголошує військовий експерт.

На думку Романа Світана, людей такого віку слід залучати до господарської системи. Він вважає, що військовослужбовці повинні виходити на пенсію у віці 45-50 років і мати можливість займатися господарською діяльністю або працювати у виконавчих органах влади. За його словами, вони могли б продовжувати проявляти себе на громадянській ниві до 60-65 років, незалежно від стану здоров’я.

Чи реально ці зміни покращать економіку?

Гліб Вишлінський, авторитетний економіст і керівник Центру економічної стратегії, представляє збалансований підхід до даної проблеми.

“Для економіки 50-60-річні громадяни, безумовно, є цінним ресурсом. Ці люди дійсно є додатковими робочими руками, які особливо важливі для промисловості, сільського господарства, комунальної інфраструктури та інших секторів, де традиційно працює більше чоловіків старшого віку. Однак наскільки їхня участь у цивільному секторі буде більш корисною, аніж у Збройних силах — це питання, яке потребує детального вивчення”, – затвердив керівник.

Читайте також:

• Мобілізація в Миколаєві: чи торкнулася вона депутатів, чиновників, робітників великих підприємств
• Мобілізація: представники ЖЕКів та ОСББ можуть вручати повістки
• Мобілізація поліцейських може погіршити криміногенну ситуацію в Україні, – Виговський
• Зеленський пояснив, що означає «справедлива мобілізація»
• Масштабна мобілізація скасовується: нові цифри від Сирського
• Як проходитиме мобілізація в Україні з травня для людей з інвалідністю