Досягнення директора “Миколаївводоканалу”: непрозорі договори, новий будинок та донька на “Геліку”

Через проблеми з водою у Миколаєві до комунального водоканалу стікаються бюджетні кошти та закордонна допомога. Вони дістаються улюбленим підрядникам – без торгів і з переплатами.

Офіційно директор МКП “Миколаївводоканал” Борис Дуденко з родиною живуть доволі скромно. З нерухомості у власності – лише 10 соток земельної ділянки. Однак Nikcenter дізнався, що на цій землі вже з’явився будинок на 200 квадратів. А донька Дуденків їздить за кермом вартісного Мерседесу та під час війни викладає в соцмережі відео, як розкидає з нього начебто гроші.

Гроші пішли за водою

Вже понад півтора роки у Миколаєві немає централізованого постачання питної води. Вона зникла через перебитий російськими загарбниками водогін Дніпро-Миколаїв. У систему обласного центру почали подавати солону воду з лиману.

Таку воду неможливо очистити та зробити придатною для вживання. Та значно гірше, що за кілька місяців сіль, яка в ній міститься, фактично зруйнувала мережу водопостачання. Кількість поривів й аварій, за даними міської ради, іноді досягала 15-ти на день.

Торік підприємство отримало 164,6 млн грн збитку, і ще майже 140 млн грн – лише за половину 2023 року. Такі фінансові результати на водоканалі пояснюють високою собівартістю послуг. Кількість населення у місті, яке користувалося водою і сплачувало за це кошти, зменшилася. А витрати на ремонти мережі водопостачання, навпаки, значно зросли.

На допомогу багатостраждальному миколаївському водоканалу з-за кордону присилали кілометри водопровідних труб, потужні генератори і насоси, ремонтну техніку. Також неодноразово виділяли бюджетні гроші на відновлення системи. З початку 2022-го і до листопада 2023 року лише з міського бюджету Миколаєва водоканалу передали 596 млн грн. Та в результаті водоканал не надто намагався економити отримані кошти.

Взимку 2023 року “Миколаївводоканал” закупив без тендеру щебінь та пісок вдвічі дорожче за ринкову вартість. Також Nikcenter знайшов переплату на рідкому хлорі для очищення води. Підприємство закупило його значно дорожче, ніж інші комунальні водоканали. Щоправда, відповідальним за цю історію “Миколаївводоканал” назвав Міжнародний Комітет Червоного Хреста, який, нібито, обирав постачальника хлору і його вартість.

Підряди для “улюбленців”

З початку 2022 року МКП “Миколаївводоканал” провів закупівель на близько 1 млрд грн. Більше половини з них – 641 млн грн – роздали без торгів на Прозорро.

З початку вторгнення РФ підприємство віддало 55 млн грн за водопровідну арматуру польського виробника. Її імпортує і продає в Україні Торговий дім “Інвар”. Згідно з аналітикою Clarity Project, “Миколаївводоканал” – другий в списку, хто підписав з цією компанією найбільше договорів.

Більшу частину цих коштів за крани, муфти та подібні пристрої – 31,8 млн грн – “Інвар” отримав на неконкурентних закупівлях. Ще на одному тендері на 3,5 млн грн ця компанія була єдиним учасником.

Ми проаналізували закупівлі в системі Прозорро по цих пристроях. Так, “Миколаївводоканал” закупляв, зокрема, з’єднувальні муфти різних діаметрів. Але починаючи з 2019 року у підприємства з’явилася вимога, щоб така водопровідна арматура була саме чавунною, незважаючи на стару водомережу.

Під час повномасштабного вторгнення чавунні муфти DN600 польського виробника Jafar водоканал закупляв за 118 тис. грн за штуку. Втім аналогічний виріб миколаївського виробника, але сталевий з полімерним антикорозійним покриттям, наразі коштує 35 тис. грн. Муфта іншої серії – DN500 – теж польського виробництва коштувала 99 тис. грн, тоді як вітчизняна – 28,5 тис. грн. Тобто імпортна арматура обійшлася комунальному підприємству втричі дорожче.

Представники ТОВ “ВІК Технології”, з якими зв’язались журналісти Nikcenter, повідомили, що поставляли такі пристрої “Миколаївводоканалу” з 2009-го до 2019-го років. Відтоді “Миколаївводоканал” почав купувати лише імпортну продукцію.

Та найбільше підрядів поза конкуренцією отримала миколаївська компанія ТОВ “Укрспецоборудования” (“УСО”), яку вже охрестили “улюбленцем” водоканалу. За два роки фірма підписала договорів на близько 67 млн грн.

Ми запитали у директора МКП “Миколаївводоканал” Бориса Дуденка, чому ж не намагаються економити бюджетні кошти, а віддають мільйони без торгів.

уденко заявив, що неконкурентні закупівлі на значні суми були на підприємстві тільки у 2022 році. Тоді через загрози обстрілу підприємства зайвий раз намагалися не афішувати заплановані роботи. А з лютого 2023 року, нібито, навпаки якомога більше закупівель проводять за відкритими тендерами.

Однак “Укрспецоборудования” отримало майже 43 млн грн без використання системи Прозорро якраз цьогоріч. Це в водоканалі спробували пояснити терміновістю робіт.

“В нас немає тих надходжень, які дозволяють нам нормально працювати. Тому, звичайно, ми повинні економити на всьому. Максимально проводимо тендери з торгами. Але є термінові речі”, – каже Дуденко.

Про два таких “екстрених” договори з компанією-”улюбленцем” Nikcenter вже писав раніше. “Миколаївводоканал” напряму замовив в “УСО” ремонт каналізаційних колекторів, хоч значні провали на їхньому місці утворилися за місяць до угоди.

10 серпня міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич підписав розпорядження, щоб усі виконавчі органи, установи та комунальні підприємства Миколаївської міськради публікували кошториси на послуги з капітальних та поточних ремонтів у машиночитному форматі.

Але закупівлі “Миколаївводоканалу” у “Укрспецоборудования” проходять як і раніше – без публічних цін. В таких закупівлях без використання Прозорро не видно ні обсягу, ні вартості конкретних робіт. Тож перевірити, чи не завищені ціни, неможливо.

Нове “гніздечко” на 200 квадратів

Борис Дуденко керує Миколаївводоканалом з 2016 року. Протягом цього часу директор КП декларував досить скромні нажитки. Разом з дружиною Наталею та донькою Катериною він нібито мешкав у квартирі своєї матері.

До бізнесу родина стосунку не має: Наталя Дуденко реєструвалася як фізична особа-підприємець у сфері роздрібної торгівлі автомобільними деталями, однак закрила ФОП ще у 2014 році. Згідно з декларацією чоловіка, в 2020 році вона заробила близько 200 тис. грн.

Під час повномасштабної війни Борис Дуденко отримує щомісячно в середньому 66 тис. грн чистої заробітної плати. Офіційно очільник водоканалу нічого не має у власності. На його дружину зареєстроване авто Volkswagen Touareg 2013 року випуску та земельної ділянки в 10 соток у Корабельному районі Миколаєва.

Саме тут, як з’ясував Nikcenter, вони нещодавно звели новий будинок площею близько 200 кв. м.

Садиба схожої площі у цьому ж районі Миколаєва без внутрішнього оздоблення наразі коштує, згідно з оголошеннями, близько 3 млн грн.

Згідно з дозвільними документами та паспортом забудови, будівельні роботи почали “власними силами” у 2021 році. Однак Nikcenter від перевірених джерел дізнався, що для зведення нової оселі використовували комунальну техніку.

Борис Дуденко підтвердив, що дійсно залучав її для приватного будівництва, але не бачить в цьому порушень, адже просто орендував її вдвічі дешевше.

“Я кілька разів скористався можливістю орендувати техніку водоканалу зі знижкою 50% у 2021 році. Це можна робити, якщо є членом нашого профспілкового комітету”, – сказав гендиректор.

Також він стверджує, що особисто питанням будівництва не займався – його запланувала дружина та її батьки.

“У мене на це немає часу. Ну їм так захотілося, нехай займаються“, – додав Дуденко.

За кермом “Геліка” під російську попсу: що показує в соцмережах донька директора “Миколаївводоканалу”?

21-річна донька Бориса Дуденка Катерина активно веде Інстаграм-сторінку. Знайти її було непросто, адже дівчина вказала лише своє ім’я. Але ідентифікувати, що це саме донька директора водоканалу, вдалося завдяки кільком історіям.

На одному фото можна роздивитися авіаквиток з Мальти, де зазначено її дані “Dudenko Kateryna”, на інший знімок потрапив чоловік, схожий на Бориса Дуденка.

Ні спільних фото з батьками, ні їх окремо Катерина в своїх соцмережах не показує. Зате в Інстаграмі Катерини є чимало контенту, який демонструє її любов до багатого життя.

Дівчина з 2018 року подорожує різними країнами. Судячи з її фото, вона побувала в Італії, Монако, Мальті, Франції, Німеччині, Туреччині, Румунії.

Зараз Катерина живе в Одесі та, згідно з відео в соцмережах, їздить за кермом так званого “Геліка” – Mercedes-Benz G 550. Навесні 2022 року саме цей джип продавали на “АвтоРІА” за 40 тис. доларів.

Хоч такою вартістю авто вже не здивувати, зауважимо, що цій сумі десь дорівнює заробітна плата її батька на посаді гендиректора водоканалу за майже два роки.

Борис Дуденко запевнив, що авто не належить ні його доньці, ні комусь з родини. За його словами, елітним транспортом дівчина користується завдяки… виграшу в суперечці.

“Це автомобіль керівника компанії, в якій вона працює. Вона з ним засперечалася з приводу виконання плану чи якихось прибутків. І вона виграла цей спір, тому зараз катається на цій машині”, – сказав посадовець.

Однак сама Катерина в соцмережі Фейсбук стверджує, що авто належить хлопцю. Святкуючи влітку 2023 року свій день народження, Катерина Дуденко розкидала з цього “Геліка” в центрі Одеси щось схоже на “долари“. Перед цим її на вулиці “обсипали” папірцями, схожими на готівку, друзі.

Ще кілька разів вона з компанією розкидала жмені гривневих та доларових “купюр” на ходу з автівки. Всі ці відео були зняті під час повномасштабного вторгнення.

Директор миколаївського водоканалу Борис Дуденко запевняє, що на відео – фейкові гроші, тому що так сказала його донька. Також він заявив, що доходи Катерини не дозволили б їй так розкидати справжні купюри.

“Я погано до такого ставлюсь. Але вона просто сходила з ума зі своїми друзями. (…) Вона – доросла людина, і приймає самостійні рішення. (…) Я їй даю лише символічні подарунки на свята, це навіть не айфони”, – сказав Дуденко.

В березні 2024 року закінчиться перевірка доброчесності комунального підприємства “Миколаївводоканал”. Їй посприяла Антикорупційна ініціатива ЄС. Адже сумнівні закупівлі на водоканалі проводять в той час, коли миколаївці ризикують взагалі залишитися без води.

Замість пошуку найвигідніших пропозицій через систему Прозорро, підприємство воліє використовувати можливості закулісних домовленостей. А гроші, яких зараз так потребує місто, як не йдуть за водою, то їх “розкидають” за “вітром”.