Коли "дах" почав протікати: як кол-центри привели НАБУ просто до кабінету генпрокурора

До $3,5 млн на місяць? Як "Карфаген" дійшов до ОГП і відставки Руслана Кравченка

08.09.2026

0 702

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко подав заяву про відставку на тлі масштабного розслідування НАБУ і САП під назвою “Карфаген”, яке стосується ймовірного “дахування” шахрайських кол-центрів окремими працівниками Офісу генерального прокурора. За інформацією джерел “Української правди”, на піку схеми під таким прикриттям могли працювати до 500 кол-центрів, а потенційний обсяг щомісячних платежів міг сягати 3,5 мільйона доларів.

Проблема шахрайських кол-центрів в Україні далеко не нова. Ще у 2023 році банки скаржилися на великі втрати клієнтів через шахрайство, а серед жертв так званих “офісів” дедалі частіше опинялися не лише українці, а й громадяни країн Європейського Союзу.

Попри регулярні повідомлення про обшуки та закриття окремих “офісів”, масштаби такого бізнесу, за даними джерел “Української правди” у правоохоронних і бізнесових колах, продовжували зростати. Співрозмовники видання стверджували, що місця роботи кол-центрів та їхніх власників правоохоронцям у багатьох випадках були відомі.

Новий етап розпочався після призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором. За словами джерел УП у правоохоронних органах, між різними силовими структурами загострилася боротьба за вплив на цю сферу. На початку 2026 року розмови про можливу причетність окремих прокурорів до прикриття кол-центрів стали дедалі активнішими.

НАБУ пішло в Офіс генпрокурора

Увечері 4 вересня 2026 року співробітники НАБУ і САП прибули до центрального входу Офісу генерального прокурора для проведення слідчих дій.

За інформацією УП, попри наявність судової ухвали, детективів одразу не пустили до приміщення. Антикорупціонерам довелося використовувати драбини, а один зі співробітників під час проникнення до будівлі отримав ушкодження.

Співрозмовники видання в антикорупційних органах стверджують, що операцію “Карфаген” спочатку планували провести на кілька днів пізніше. Однак слідчі нібито помітили, що окремі фігуранти почали залишати звичні місця перебування, тому операцію вирішили розпочати раніше.

Одного з ключових підозрюваних – заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву, який у матеріалах справи фігурує як “Канцлер”, – затримали у Львові. Оскільки він має трьох неповнолітніх дітей, слідчі вважали, що він міг законно виїхати за межі України.

Проблеми виникли і біля кабінету генерального прокурора: двері були зачинені. За даними джерел УП, їх відкрили лише після того, як детективи приготувалися потрапити всередину примусово.

Самого Руслана Кравченка на робочому місці не було. Джерела видання у політичних колах стверджували, що приблизно в цей час він перебував в урядовому кварталі та заїжджав до Офісу президента.

Не знайшли генпрокурора і вдома, куди співробітники НАБУ і САП приїхали ближче до ночі. Спочатку в ОГП інформацію про обшуки заперечували, але наступного дня підтвердили проведення слідчих дій.

“Канцлер”, “шеф” та “Андрійович”

Особливу увагу привернуло засідання Вищого антикорупційного суду 6 вересня, де обирали запобіжний захід Сергію Кропиві.

Під час розгляду справи пролунали записи розмов, на яких фігурант неодноразово згадував “шефа” та “Андрійовича”. Слідство також звернуло увагу на близькість Кропиви до керівництва ОГП.

За матеріалами, представленими стороною обвинувачення, Сергій Кропива нібито займався не лише питаннями, пов’язаними з кол-центрами. Слідство заявляло, що він також опікувався побутовими питаннями та ремонтом будинку Руслана Кравченка.

Сам Руслан Кравченко категорично заперечував будь-яку причетність до отримання коштів від шахрайських кол-центрів або їх “дахування”. Станом на вечір 7 вересня він також наголошував, що не має у справі “Карфаген” процесуального статусу ані підозрюваного, ані свідка.

Скільки грошей могли приносити кол-центри

Найбільш резонансною частиною розслідування стали можливі масштаби платежів.

За інформацією джерел “Української правди” у правоохоронних органах, один кол-центр міг щомісяця передавати представникам ОГП приблизно 7 тисяч доларів за невтручання у його діяльність.

Якщо під таким прикриттям працювали хоча б 100 кол-центрів, йшлося б уже приблизно про 700 тисяч доларів на місяць.

На піку активності у 2026 році, за даними співрозмовників видання, під контролем могли перебувати до 500 шахрайських кол-центрів. У такому разі потенційний обсяг платежів міг становити до 3,5 мільйона доларів щомісяця.

Ці цифри ґрунтуються на інформації джерел УП і наразі не є встановленим судом фактом.

НАБУ та САП офіційно повідомляли про викриття п’ятьох учасників ймовірної злочинної організації. За версією слідства, отримані кошти могли легалізовувати через нерухомість, коштовності, оформлення активів на інших людей та рахунки близьких осіб.

Що шукали у керівництва ОГП

Розслідування може вийти далеко за межі самих кол-центрів.

За інформацією джерел УП, антикорупційні органи вивчають походження майна Руслана Кравченка та можливий вплив, який він міг зберігати після роботи у податкових органах.

Окремо видання звертає увагу на поведінку керівництва ОГП під час проведення операції: затримку доступу детективів до будівлі, проблеми з доступом до кабінету генпрокурора та відсутність Кравченка під час слідчих дій.

Крім того, за інформацією джерел УП у правоохоронних органах, під час обшуків у першої заступниці генпрокурора Марії Вдовиченко нібито виявили матеріали, пов’язані зі стеженням за керівниками антикорупційних органів, їхніми родинами та співробітниками. Офіційних остаточних висновків щодо цих матеріалів наразі немає.

Співрозмовники видання також стверджували, що вже 7 вересня в органах прокуратури почали систематизувати матеріали щодо НАБУ і САП. Це було сприйнято як можливу підготовку ОГП до контратаки на антикорупційні структури.

Зеленський, Арахамія і доля генпрокурора

Ситуація швидко переросла з кримінальної у політичну.

За даними джерел “Української правди”, президент Володимир Зеленський спочатку схилявся до звільнення генерального прокурора. Водночас керівник парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія нібито виступав проти поспішної відставки та пропонував зачекати.

Увечері 7 вересня, як стверджувало видання, президент зустрівся з Русланом Кравченком у присутності Давида Арахамії.

Однак вже 8 вересня 2026 року Руслан Кравченко заявив про відставку з посади генерального прокурора. Він назвав це політичним рішенням та попросив президента і Верховну Раду його прийняти. При цьому свою причетність до можливого “дахування” шахрайських кол-центрів він продовжує заперечувати.

Відставка Кравченка не означає автоматично ані визнання вини, ані появу в нього статусу підозрюваного.

Операція “Карфаген” триває. Головне питання тепер полягає у тому, наскільки високо міг сягати вплив організації, чи зможуть слідчі довести рух коштів від шахрайських кол-центрів до конкретних посадовців і чи з’являться у справі нові підозрювані.