17 червня 2023 року відійшов у вічність відомий мешканець Корабельного району міста Миколаєва, знаний історико-краєзнавець Вітовщини Віктор Мних – дослідник, голова Вітовського українського товариства. Чоловік пішов з життя після трьох днів реанімації (рятували від інсульту в лікарні на Намиві).
Віктор Павлович був натхненним дослідником історії України та Миколаївщини, популяризатором історії краю на обласному радіо та ТБ, краєзнавчих заходах в школах та в соціальних мережах інтернету.
Численні дописи, роботи Віктора, дослідження, що узагальнили та об’єднали маловідомі факти про історію нашого населеного пункту та його околиць, його перша спроба серед істориків, як професійних, так і аматорів, показати всі етапи нашої історії в прив’язці до глобальних процесів тих часів. Віктор Мних – один із трьох авторів книги «Вітовщина. Піщинка на одвічному шовковому шляху», історії Вітовщини.
“Віктор Мних був неабиякою людиною, смерть його – це велика втрата для всіх, хто знав його, для бібліотеки і взагалі для всієї Вітовщини. Поховають Віктора Мниха у рідному селі Степовому.
ВІЧНА І СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ВІКТОРУ МНИХУ, одному з перших Просвітян!”, – написала завідувачка бібліотеки-філії №18 (розташованої в Корабельному районі) ЦМБ ім. Кропивницького м. Миколаєва Лілія Полковниченко.
“Вічна пам’ять, пан Віктор! Ваша велика краєзнавча праця залишится нащадкам!
Чудову роботу ми зробили по колодязям України. Повага!”, – зазначив у соцмережі Юрій Решетнік.
“Зупинилось серце знаного краєзнавця та краєлюба, голови Вітовського українського товариства, члена експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини Вітовщини.
Пішов від нашої колективної родини у вічність, залишивши у спадок те найдорожче, що збирав протягом життя – історію свого народу, чию душу розумів набагато глибше за нас.
Людина. Історик. Українець. Зі щирим і добрим серцем, чистою і світлою душею. Розумний, талановитий, гідний… Він не мислив себе без краєзнавчих досліджень, без любові до рідного краю. Його книга «Вітовщина. Історія рідного краю», яку він уклав разом з Олександром Ярмошевичем, є найкращим прикладом служіння народові.
Усі, хто знав Віктора Павловича, любили і поважали його за чуйне ставлення до людей, велику душевну щедрість, мудрість та оптимізм.
Це Людина з великої літери та прекрасної душі, відкритого і доброго серця, яка нагододжена найвищою нагородою району «За заслуги перед Вітовщиною».
Ми всі називали його людиною-легендою, що надихала своїм прикладом – як учений, громадянин і патріот.
Бракує слів, щоб передати смуток та біль, який чорним крилом торкнувся не лише родини Мниха Віктра Павловича, а й інших людей нашого краю. Наша родина, працівники культури Первомайської, Воскресенської, Мішково-Погорілівської, Галицинівської й Шевченківської громад Миколаївського району та експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини Вітовщини, висловлюємо щирі співчуття родині з приводу смерті пана Віктора. Поділяємо ваше горе, сумуємо разом з вами, підтримуємо вас у годину скорботи. Нехай світла пам’ять про ВІКТОРА ПАВЛОВИЧА назавжди залишиться в серцях близьких та знайомих, а Бог подарує йому вічне життя та спокій. Вічна пам’ять!”, – пише Наталія Фенік.
Вічна пам'ять і царство небесне ?
Спочивайте з миром, п.Вікторе
Співчуття родині, друзям, колегам.