Миколаєвець перетворив хобі у професію, щоб відновити пошкоджений обстрілами дім
До повномасштабного вторгнення Євген працював двірником на одному із стадіонів міста
Станом на 28 квітня 2023 року миколаївці продовжують відновлювати оселі після обстрілів російських військових влітку минулого року, коли внаслідок обстрілу лікарні швидкої медичної допомоги постраждали поруч розташовані будинки. Про те, як протягом майже дев’яти місяців відновлює своє житло, кореспондентам “Суспільного” розповів житель Миколаєва Євген.
У серпні 2022 року російські військові знищили реконструйований травмпункт в лікарні швидкої допомоги в Миколаєві. Будинок Євгена розташований поруч.
“Частина травмпункту пролетіла у мене над дахом, розірвала дроти інтернету електропостачання та відеоспостереження. Через три мотузки для білизни перелетіло, а чотири порвало. Конструкція металева була, велика. Десь 60 на 20, напевно, труба — та метри три, плюс по два метри з боків”, — пригадує Євген.
Звуки вибуху Євген почув близько 02:00.
“Ми з мамою спали. Мама в сусідній кімнаті спала, запитала: “Ти живий?”, говорю: “Так, а ти?”. Вікна відкрилися, ну ці два вікна були правильно відкриті, тому не постраждали, всі інші постраждали… Потім я почав робити ремонт у кімнаті. Десь наприкінці жовтня і припинив. Оскільки за моєю стіною не живе сусід, квартира не опалюється, то вже в лютому зрозумів, що ремонт зробив даремно. Пішов грибок. Ремонт рахували 90 тисяч, а вийшло більш як 130. Це тільки моя кімната”, — розповідає Євген.
До повномасштабного вторгнення Євген працював двірником на одному із стадіонів міста. Потім звільнився. Заощаджень не вистачало, аби продовжувати ремонт. Вирішив заробляти на життя своїм хобі.
“Я займаюсь заточкою, у мене таке хобі. І частину каменів із колекції мало не за пів ціни продав. Можна було у мирний час за 26 тисяч продати, а я продав за 11 600, і то людина намагалася торгуватися. Я говорю, зрозумій мене, у мене зараз така біда, що на ремонт потрібні гроші”, — каже Євген.
“Реально, кінець березня, квітень, травень найбільше, хто мені допомагав виживати – це військові. Я навіть казав хлопцям, не треба грошей. Вони: “Ні-ні. Кожна праця має бути оплачена, нам добре платять”, і намагалися хоч 50 гривень дати”, — каже чоловік.
Станом на сьогодні роботи з відновлення житла тривають.
