"Що не твоє - не чіпай". Про роботу саперів із Миколаївської бригади морської піхоти

Ці хлопці, окрема бригада 36-ї морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Бєлінського, завжди попереду, без їхньої роботи не зможе обійтися жоден армійський підрозділ. Планування будь-якої військової операції завжди передбачає роботу саперів, – пише Інформагентство АрміяInform.

“Наш підрозділ займається мінуванням і розмінуванням територій. Загалом, робота спрямована на прикриття передових рубежів. Працювати доводиться цілодобово, проте безпечніше працювати за поганої видимості. Так ворогу важче помітити нас”, – розповідає сапер однієї з окремих бригад морської піхоти з позивним “Студент”.

Військовослужбовець каже, що були випадки, коли вони ставили мінні пастки за кілька десятків метрів від позицій росіян. Роботу виконували непомітно і результативно.

“Противник нічого й не підозрював. Ми зробили свою справу і непомітно повернулися в підрозділ. Пізніше аеророзвідка поділилася інформацією, що на тому місці, де ми встановили вибухівку, залишилися лише фрагменти амуніції рашистських “щасливчиків””, – продовжує захисник.

Робота саперів завжди небезпечна. Йдеться про звичайне розмінування ворожих пасток чи встановлення мінних загороджень – усе потребує уважності та професіоналізму.

“Нещодавно працювали на “нулі”. Була гарна видимість і тому нас помітив ворожий дрон. Уже за кілька хвилин над головами кружляла їхня “пташка” з підвісним боєприпасом. Так сталося, що поруч не було жодного укриття. Міна впала за кілька метрів від нас. На щастя, всі залишилися живими. Відбулися легкою контузією”, – зазначає військовий із псевдонімом “Чернець“.

Перед кожним виходом хлопці комплектують рюкзаки під конкретне бойове завдання. Також сапери мають свої забобони. Наприклад, під час виїзду старший команди запитує: “Що ми сьогодні говоримо богу смерті?”, а побратим має відповісти: “Не сьогодні!”.

“Взагалі кожен крок сапера має бути зважений і продуманий. Будь-яка звичайна побутова річ на землі може таїти в собі небезпеку. На початку служби я найбільше побоювався зустрічей із розтяжками. Згодом навчився всіх тонкощів роботи з ними і довів свої навички до автоматизму. Скільки таких розтяжок зняв і поставив не рахувати”, – каже “Чернець“.

“Також на цій війні для мене новими стали ворожі касетні боєприпаси, що розкидаються територією і чекають на свою жертву. Перші такі сюрпризи вчив мене знешкоджувати командир”.

Як правило, групи саперів працюють по 5-6 осіб. На завданні вони обов’язково тримають між собою дистанцію, уважно спостерігають за місцевістю та різними підозрілими предметами.

“Є багато пасток, які залишають росіяни. Тому в нас таке правило: те, що не твоє, не чіпай. Навіть якщо побачив свою міну, яку тільки вчора встановив, до неї теж уже не підходь”, – розповідає інший сапер на ім’я Олександр.

До цього колективу саперів залучені найкращі фахівці у своїй справі. Дехто має за плечима чималий досвід служби. Також військові змогли пройти підвищення в Литві. Там іноземні колеги навчали українських захисників тонкощів саперної справи, диверсійної та протидиверсійної роботи.

“Відчувалася колосальна підтримка не тільки іноземних військових, а й серед простих литовців. У Вільнюсі на кожному кроці можна побачити український прапор, звідусіль лунають гасла на підтримку України. Після завершення підготовки литовські колеги передали нам індивідуальні засоби захисту та багато іншого корисного військового майна”, – зазначає Олександр.

Ба більше, серед цього невеликого колективу саперів є свої винахідники, які постійно працюють над удосконаленням улюбленої справи. Вони створили багатоканальний дистанційний блок підриву і винайшли низку “хитрих” вибухівок, які важко розпізнати або знешкодити. Такі винаходи успішно мінусують противника, розповіли в “Арміїінформ”.