Корабельний районний суд міста Миколаєва визнав військовослужбовця винним в умисному вбивстві, про що йдеться у вироку суду від 13 січня 2023 року, розміщеному в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Як ідеться у вироку, 3 березня 2022 року приблизно о 23:00 у Корабельному районі міста Миколаєва за порушення комендантської години затримали чоловіка, якого доправили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишній військкомат). У цей час у приміщенні терцентру на службі перебував обвинувачений Дмитро А., який, згідно з наказом начальника зазначеного центру, здійснював посилення його охорони та оборони.
Надалі щодо порушника комендантської години було ухвалено рішення про переведення його в будівлю палацу культури “Корабельний”, що розташований за адресою проспект Богоявленський, 328, до закінчення терміну дії комендантської години.
Для супроводу прибули двоє озброєних військовослужбовців, які мали довести затриманого до будівлі будинку культури “Корабельний” і передати черговому, але обвинувачений вирішив особисто супроводжувати зазначених осіб, взявши із собою виданий йому автомат АК-74, хоча йому не ставилося завдання конвоювання. Під час шляху обвинувачений почав висловлювати особисті претензії щодо перебування чоловіка в нічний час у місті та порушення ним комендантської години.
“При цьому обвинувачений, перебуваючи біля світлофора праворуч на перехресті проспекту Богоявленського з вулицею Новобудовною близько 23:45 03.03.2022 року, керуючись раптово виниклим злочинним наміром, спрямованим на позбавлення життя потерпілого, усвідомлюючи можливість настання протиправного заподіяння смерті іншій людині та бажаючи їхнього настання, тримаючи в руках видану йому зазначену вогнепальну зброю – 5,45-мм автомат Калашникова (АК-74), здійснив два постріли в ділянку тулуба і голови”, – сказано у вироку.
Допитаний під час судового засідання обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав і показав суду, що з перших днів повномасштабного вторгнення постійно перебував у розпорядженні територіального центру комплектування та соціальної підтримки, добровільно прибувши туди, оскільки перебував у резерві військової частини та не міг до неї дістатися, виконував всілякі завдання, бо мав бойовий досвід.
“Коли вони разом виходили з територіального центру, хтось сказав, що потрібно забрати речі затриманого, один зі свідків повернувся, інший залишився на вулиці, обвинувачений із потерпілим пішли вперед, обвинувачений розпитував потерпілого, хто він такий, звідки він та чи є він диверсантом, бо, за наявною в нього інформацією, до Миколаєва того дня проникла група диверсантів, у зв’язку з чим обвинувачений перебував у напруженому стані. При цьому обвинувачений хотів подивитися, де конвоїри, повернувся, щоб їх побачити, але було темно, тому він нічого не бачив. У момент повороту обвинувачений отримав удар у ділянку лівого ока, найімовірніше, потерпілий ударив його головою. Після нанесення удару потерпілий почав рухатися, самого затриманого обвинувачений не бачив, оскільки було темно, тільки чув звуки його взуття. Обвинувачений крикнув “стій”, але той не зупинився, після чого, діючи “на автоматі”, обвинувачений вистрілив два рази в напрямку звуків, при цьому не бачив потерпілого або його силует. До місця події підійшов хтось із конвоїрів, запитав, що сталося, обвинувачений сказав, що потерпілий намагався втекти. Подивившись на тіло, обвинувачений зрозумів, що той мертвий і пішов доповісти командиру. У територіальному центрі в обвинуваченого забрали автомат і гранату, зв’язали та посадили на табурет у коридорі, потім приїхала поліція, і його відвезли у відділ поліції”, – наводять свідчення обвинуваченого.
Під час допиту один зі свідків повідомив, що в ніч з 3 на 4 березня 2022 року, будучи військовослужбовцем, перебував на службі, а саме на чергуванні в місці тимчасової дислокації свого підрозділу в приміщенні будинку культури “Корабельний”. Близько дванадцятої години ночі від командира свого відділення отримав наказ на супровід затриманого з приміщення військкомату до місця розташування підрозділу та приступив до виконання цього наказу разом з іншим свідком. При цьому вони обидва були озброєні автоматами АК-74. Після прибуття до приміщення територіального центру свідок побачив там затриманого, він сидів зі зв’язаними за спиною руками і був наляканий.
З будівлі територіального центру вони вийшли вчотирьох – обвинувачений, потерпілий і два свідки. Хтось сказав, що потрібно забрати речі обвинуваченого, свідки забирали, а обвинувачений повів затриманого вперед. Таким чином, першим ішов потерпілий, за ним, на відстані приблизно до метра, йшов обвинувачений, підштовхуючи того рукою. Автомат обвинувачений тримав перед собою. Свідок ішов за ними, приблизно на відстані до 10 метрів і, оскільки було темно, бачив тільки їхні силуети. Другий військовослужбовець у цей час ішов поруч зі свідком. Коли потерпілий і обвинувачений уже майже перейшли проїжджу частину вулиці Новобудовної, свідок почув звук перезарядження автомата, після чого пролунав постріл, а за кілька секунд ще один. Інших пострілів свідок не чув, нікого окрім зазначених чотирьох осіб на вулиці не бачив. Сам свідок не стріляв, підстав для застосування зброї не бачив, обвинувачений не намагався втекти і не застосовував насильство до свідків та обвинуваченого.
Мати вбитого Світлана Ч. суду пояснила, що її син удень пішов із дому в лікарню, оскільки погано почувався. А потім почався обстріл міста, і він перечікував у сховищі та не зміг вчасно, до початку комендантської години, повернутися додому.
Як повідомив суду один зі свідків, потерпілий у комендантську годину перебував на вулиці і не міг чітко пояснити, куди йде – чи то в банкомат, чи то в лікарню. У територіальному центрі перевірили його та його речі, нічого небезпечного не знайшли. Він не становив загрози, був наляканий, на ногах у нього були капці.
Було ухвалено рішення залишити його до ранку, тобто до закінчення комендантської години, у зв’язку з чим викликали з роти охорони конвой для його супроводу. Обвинуваченому завдання з конвоювання затриманого не ставили, конвоюванням завжди займалися тільки військовослужбовці роти охорони.
Один зі свідків, який на той час був в.о. воєнкомаочевидцем загибелі не був, лише чув два поодинокі постріли, після чого до його кабінету зайшов обвинувачений (після початку повномасштабного вторгнення він тимчасово перебував у територіальному центрі, очікуючи на можливість повернутися у свій підрозділ і виконуючи окремі завдання) з автоматом і сказав, що ліквідував затриманого, щоб той не втік. У зв’язку з цим обвинуваченого зв’язали, відібравши зброю, викликали поліцію і військову службу правопорядку.
У вироку суду зазначено, що під час огляду місця події було вилучено особисті речі вбитого, зокрема куртку синього кольору, ліхтар, зв’язку ключів, жовту пов’язку, чорну маску, хустинку, металеву ложку, годинник, запальничку, мобільний телефон, довідку про звільнення (вбитий був раніше судимий), довідку про щеплення, військовий квиток…
Дмитра А. визнали винним і призначили йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 років.
Нагадаємо, у перші дні повномасштабного російського вторгнення в Корабельному районі загинули також активіст Олександр Янцен і його попутник, а також воєнком Віталій Бачков:
