Китай поступово розширює зв’язки з російськими чиновниками та представниками еліт, які можуть визначати політику рф після відходу Володимира Путіна. Водночас економічна ізоляція Москви дозволяє Пекіну дедалі частіше диктувати власні умови, пишет 14 липня 2026 року The Wall Street Journal.
Одним із найпоказовіших прикладів став проєкт газопроводу “Сила Сибіру-2”. Під час травневого візиту Путіна російська сторона сподівалася отримати згоду Китаю, однак Пекін зажадав газ за цінами, близькими до субсидованих внутрішньоросійських. Фактично Москва мала б сама фінансувати вигідні Китаю постачання. У підсумку угоду не уклали.
Росія потребує цього газопроводу після втрати значної частини європейського ринку. Запланована магістраль завдовжки близько 2600 кілометрів могла б щороку транспортувати до Китаю 50 мільярдів кубометрів газу, однак ключові питання ціни та строків реалізації досі не погоджені.
За даними WSJ, у 2013 році на Китай припадало близько 10% зовнішньої торгівлі Росії, а нині — майже 40%. Водночас частка РФ у торгівлі самого Китаю залишається меншою за 4%, що демонструє нерівність економічних можливостей сторін.
Пекін публічно продовжує демонструвати повагу до Путіна, але водночас домагається поступок у питаннях енергетики, фінансів і впливу в Центральній Азії. Китай також вибудовує контакти далеко за межами найближчого оточення російського президента, готуючись до майбутньої зміни влади в Кремлі.
Директор Берлінського центру Карнегі Олександр Габуєв припустив, що за збереження нинішньої тенденції Росія може перетворитися на “гігантський Лаос або гігантський Пакистан” — державу, значно залежнішу від Китаю та орієнтовану на нього як на політичну й економічну модель.
У Кремлі заперечують статус Росії як молодшого партнера. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив WSJ, що відносини Москви та Пекіна нібито ґрунтуються на рівності й урахуванні інтересів обох сторін. Міністерство закордонних справ Китаю також наголосило на тісній співпраці та взаємній довірі між країнами.
Напомним, ранее мы писали:
- Путин и Си заявили о беспрецедентных отношениях: РФ — поставщик ресурсов, Китай — ответственный потребитель
- Китай высказался против поражения России в войне с Украиной: последствия для геополитики мира
- Сибирь больше не тыл: удар по крупнейшему НПЗ РФ может стать “последней каплей”
- Почти половина нефтепереработки РФ остановлена: украинские дроны нанесли отрасли убытки в $13,5 млрд
- Россия входит в топливный кризис: бензин ограничивают, НПЗ не успевают восстанавливаться после ударов
- Когда регионы спросят “почему мы кормим Москву?”: ИИ дал прогноз относительно распада РФ
- Дружба “по-русски”: дрон РФ ударил по судну с гражданами Китая
