Зустріч поколінь

В Миколаївській загальноосвітній школі №43 імені К.Ф.Ольшанського велику увагу приділяють військово-патріотичному вихованню. Протягом навчального року проходять зустрічі учнів із ветеранами війни.

15 лютого – День виводу радянських військ із Афганістану. І напередодні цієї дати, 11 лютого 2013 року учні 4 — Б класу запросили до себе Гвардії підполковника, колишнього воїна-інтернаціоналіста, депутата Миколаївської міської ради, В’ячеслава Миколайовича Ніколашина. Він поділився з дітлахами своїми спогадами про події афганської війни, розповів про професію військового.

Ніколашин у квітні 1985 року

У своїй розповіді В’ячеслав Миколайович згадав про бойові будні радянських солдатів та офіцерів, навів приклади мужності та героїзму, товариської взаємодопомоги. Так, єфрейтор В. Кондратьєв, що був поранений у бою, пробіг 10 км, щоб викликати допомогу для свого взводу, який потрапив у засідку. У бійців його підрозділу було пошкоджено радіостанцію на самому початку бою. Відчуваючи відповідальність за життя своїх бойових товаришів, воїн-десантник зумів подолати нестерпний біль, і виконав свій обов’язок.

Командир ІІ парашутно-десантного взвода В.Аверкін, роти, якою керував В.М.Ніколашин, і старший прапорщик Талаєв Валентин Петрович, розуміючи смертельну небезпеку, до останнього подиху намагалися врятувати сержанта Г.Бурмістрова, який помирав у кяризі (підземній галераї для збирання води). На жаль,всі троє бійців загинули.

Єфрейтор Корбут під час бою за одну із висот закрив грудьми командира роти сусіднього полку…

В’ячеслав Миколайович продемонстрував фотографії озброєння та боєприпасів, захоплених під час бойової операції у квітні 1985 року. Для вивезення цих «трофеїв» знадобилося 16 гелікоптерів.

Трофейна зброя

Завантаження трофеїв

В.М.Ніколашин отримує перший орден після завершення військової операції

{gallery}2013/02/14/3{/gallery}

Уважно та зосереджено слухали учні розповідь ветерана, задавали йому багато питань.

Деякі діти розповіли про своїх дідів та прадідів, учасників Великої Вітчизняної війни.

Безшляга Ірина розповіла, як її дідусь – Грищенко Ф.К. перебував у концтаборі в Германії. А прадідусь Шакули Надії був у полоні, а потім, після визволення, пройшов усю війну і загинув, натрапивши на міну.

Уткін В.П. – прадідусь Коваля Іллі – перебував у полоні півроку. Військовим льотчиком був прадідусь Ксенії та Єлизавети Козловських. Під час бою його літак було підбито, він зміг катапультуватися, але за 2 тижні після Дня Перемоги помер від ран.

У Кирила Мосійчука прадідусь брав участь у війні з Японією у 1945 році та був командиром мінометного підрозділу.

Ось так відбувається зв’язок поколінь. І можливо, сьогоднішні хлопчики візьмуть за приклад героїчні вчинки колишніх солдатів та офіцерів і теж оберуть для себе таку професію – захищати Батьківщину.

{gallery}2013/02/14/2{/gallery}

Класний керівник 4-Б кл. школи №43