Мешканцю Корабельного району Миколі Олександровичу Андрєєву на днях виповнилося 100 років. Він гідно проживає свій вік, став свідком і учасником багатьох історичних подій, повністю змінюючи звичний уклад життя. При цьому залишився сильною людиною, — повідомляє заступник директора міського територіального центру соціального обслуговування населення.
Микола Олександрович народився 25 листопада 1920 р. в Білорусії, в м. Вітебську. В 1939 р. був призваний на службу в Радянську Армію. У 1941 році повернувся додому, але його там вже ніхто не чекав… Будинок згорів, а батьки померли. І знову біда, почалася Велика Вітчизняна Війна. Микола Олександрович пройшов від Москви до Берліна та був тричі поранений. В 1946 році повернувся у рідну Білорусь, де почав працювати на пивзаводі. Зустрів майбутню дружину Надію Аврамівну. Дітей, нажаль, так і не було. Згодом сім’я переїхала до України у м. Миколаїв. Микола Олександрович влаштувався майстром годинників, ким і пропрацював до пенсії. Дружина померла, і дідусь залишився зовсім самотнім.
Щирі слова вдячності і шани за багато років сумлінної праці, за незламність у воєнні роки та під час післявоєнної відбудови, за мудрість і силу духу прийшли висловити працівники відділень Корабельного району міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), заступник голови адміністрації Корабельного району Олександр Беззубенко, голова ради ветеранів Корабельного району Володимир Мезінов. Ювіляр отримав квіти, подарунки та солодощі і був нагороджений Подячним листом від заступника міського голови Володимира Криленка, — йдеться у повідомленні.
Увидел фото,сразу узнал,а ведь СКОЛЬКО лет прошло...Еще пацанёнком носил ему будильник на починку. Сидел в закутке парикмахерской по проспекту