Общество

"На все дивлюсь інакше", - безхатченко, що колись працював на "Океані", став членом команди Гумштабу

ЧОЛОВІК ЗНАЙШОВ НОВИЙ СЕНС ЖИТТЯ

Цей материал також доступний

Команда волонтерів Гуманітарного штабу Миколаївщини (БФ «Світлі справи»), що діє під патронатом Миколаївської обласної ради, складається з різних людей із різних «світів». До війни вони могли навіть не уявляти, що будуть разом працювати, але у вирішальний для України період доля об’єднала їх задля допомоги рідній країні та наближення перемоги над росією.

Ланцюжок подій, в яких наші супер-герої не змогли залишатися байдужими, створили дружню команду однодумців, які щодня разом докладають максимум зусиль, аби бути корисними суспільству. Її частиною є і Володимир. До березня цього року він не мав житла, придатного для проживання, а разом із тим, як зізнається сам, – сенса прокидатися вранці.

У минулому Володимир багато років працював на заводах у Снігурівці та Миколаєві. Зокрема, довгий час був электросварщиком на підприємствах «Океан» та «Екватор». Потім – трудився на овочевому ринку. Певні сімейні обставини залишили чоловіка на вулиці. Коли ж розпочалася війна, він прийняв рішення піти волонтерити.

«Рішення прийшло саме собою. Не сидіти ж на вулиці, ходити жебракувати. Я ніколи такого не робив і не хочу», – розповідає Володимир.

Він запропонував свою допомогу на базі Гумштабу, і тут його тепло прийняли. Тепер кожного дня чоловік розвантажує машини з гуманітарною допомогою. Каже: роботи вдосталь, і йому від того радісно.

«У мене з’явився певний стимул. Інший погляд. Раніше я плив за течією, а зараз у мене інші думки, бачення інше. Я поки що нічого не планую, адже ніхто не знає, коли закінчиться війна. Але поки буде працюватиме Штаб, я буду тут, із командою. Я допомагаю розвантажувати все, у мене ось навіть є бейджик «волонтер-вантажник». Я встаю вранці, і в мене перша думка «От би швидше прийти сюди». Ось чесно, не лукавлю», — сказав він.

Всього за декілька тижнів життя Володимира кардинально змінилося. У Штабі він знайшов нових друзів. З ними він і зустрів свій 61-ий день народження.

«У мене такого ніколи не було, і таких друзів теж. Мені дуже приємно, що тут гарної думки про мене. Я тут у всіх на очах, ні з ким не конфліктую. Я взагалі не конфліктна людина. Просто спокійно працюю, і це по життю так було. Завжди мене щось турбувало, все в мене було всередині, бо не було з ким поговорити. Хоча багато в моєму житті було образ, але я ніколи не відповідав на це», — сказав він.

Керівництво Штабу у співпраці з місцевою владою посприяли поселенню чоловіка у гуртожиток. Тепер йому є де жити, та заради чого. Наш колега зізнається: навіть не міг уявити, що війна принесе в його життя більше добра, аніж мирний час.

«Коли почалась війна, всі були приголомшені цією новиною. Тому зараз розмови тільки про те, щоб настав мир. Я дуже співчуваю тим людям, які залишилися зараз без даху над головою. Без того, що вони наживали роками. Адже я розумію, що це таке…», — сказав він.

Читайте новини першими

Связанные статьи

Один комментарий

  1. К огромному сожалению , бомжей у нас в стране станет огромное количество после этой всей истории !!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Back to top button