Непокірна Богоявленська громада мала свою Думу та суспільний капітал

У посаді Богоявленськ (нині це територія
Корабельного району міста Миколаєва)
завжди була міцна місцева громада, яка вирішувала проблеми життєдіяльності селища самостійно.

Про це пише, спираючись на історичну літературу, місцевий мешканець Віктор Мних:

В селищі діяло справжнє місцеве самоуправління.

В 1856 році коштом сільської громади придбано Фалєєвський хутір біля Сіверсового маяка із садом площею 115 десятин та прилеглу до нього орну землю віцеадміральші Дмитрієвої за 6327 рублів і 86 копійок сріблом.

Читайте також:
Богоявленськ у часи Кримської війни: місцеві рибалки
перевозили своїми фелюгами війська до Криму

Варто згадати, що внаслідок отриманої поразки у Кримській війні (1853–1856) Російська імперія була змушена виплачувати величезну контрибуцію Великій Британії. За умовами капітуляції, Росію змусили припинити будівництво військових кораблів у Миколаєві та вивести війська з міста у глиб країни. Росії були необхідні реформи, щоб уникнути соціального вибуху, тож невдовзі, у 1861 році, в Російській імперії було скасовано кріпацтво.

Хоч Богоявленці не були кріпаками, але реформа змінила на краще стан місцевого самоврядування. Так, у 1861 році Богоявленськ виключили з морського відомства, а селян долучили до стану міщан, ремісників, купців і підпорядкували місцевій адміністрації та цивільному суду з правом користуватися своєю землею, сплачуючи державі податок 3 руб. 48 3/4 коп. на рік з кожного, поставляти повну кількість рекрутів та виконувати різні повинності.

Населення посаду Богоявленська відрізнялося від інших непокірним характером та господарською ініціативою.

Фалєєвський сад біля Сіверсового маяка, два рибних ставки та каменоломню Богоявленська громада здавала в оренду, і прибуток надходив на рахунок селищної громади.

Сад давав громаді 300 — 500 рублів на рік, каменоломня — 25 рублів. На баланс громади були передані будівлі колишніх двоповерхових казарм, які громада продала на будматеріал.

Богоявленська громада мала свій суспільний капітал, ці гроші зберігалися в Одеському комерційному банку. Гроші використовувались на різні потреби за рішенням сільської громади. Кошти йшли на будівництво та підтримку церков, опалення та освітлення службових приміщень, канцелярські витрати, найм кінної пошти і т.д.

У 1869 році у селищі заснували двокласну земську школу.

Вчителі отримували зарплату від сільської громади 150 — 200 рублів на рік, шкільний сторож — 24 рублі.

В 1871 році Богоявленська громада збудувала своїм коштом будинок Думи (на тому самому місці (на сучасній вул. Ольшанців) тепер розташований Вітовський РВК, що міститься у колишньому будинку санстанції).

Джерела:

1. В.О. Снитко, В.О. Касьяновський. » Богоявленськ та його околиці». — Історико- краєзнавчі нариси, стор 118- 120.
2. » Кримська війна » / Вікіпедія /.
3. Станіслав Цалик. Росії заборонили мати флот на Чорному морі // gazeta.ua, журнал «Країна», історія, № 66, четвер, 07 квітня 2011 14:24

Нагадаємо, ми писали: 1906 год, выборы в Богоявленске: проблемы в списках, агитация в церкви, поддержка прогрессивных кандидатов…