На "Калиту" учні школи №29 і чорта перемогли, і вареничків скуштували (відео)
«Вже почалось, мабуть, майбутнє.
Оце, либонь, вже почалось…
Не забувайте незабутнє,
воно вже інеєм взялось!
І не знецінюйте коштовне,
не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне
на сто ерзаців у собі!»
Ліна Костенко
Україна – країна величної історії, чарівних народних традицій і звичаїв та найвеселіших свят.
Українські свята – це не лише гарний настрій, це – можливість зібратися усією великою родиною, погомоніти про щось приємне, потанцювати, поспівати, одним словом, як кажуть, відпочити душею. Проходять дні, роки, стираються з пам’яті дати, та щасливі хвилини, проведені у хорошій компанії,
не забуваються, а ще довго зігрівають душу!
У п’ятницю 13 грудня Миколаївська школа №29 на святкування Дня Святого Андрія Первозванного
(у народі — свято Калити) зібрала всю свою велику родину учнів, вчителів і батьків.
У нашій школі вже не один рік працює і створює гарні свята театральний гурток «Околиця», керівник якого — вчитель географії ЗОШ №29 — Гайченко Наталья Анатоліївна. Тож минулої п’ятниці ми очікували феєричного святкування, і наші сподівання виправдались.
Вишиті українські сорочки, яскраві спіднички і шаравари з самого ранку мерехтіли у школі. Всі з нетерпінням чекали початку дійства.
Ми щиро дякуємо батькам учнів, які, не жаліючи сил і часу, допомагали прикрашати святкову залу, підготували чарівні українські костюми своїм дітям (багато з батьків зшили їх своїми руками) — це Сухотько Людмила Миколаївна (мати учня 5 класу Сухотько Владислава), Семенишина Надія Антонівна (мати учениці 6 класу Рожкован Єлизавети), Гулак Ольга Іванівна (мати учениці 7 класу Гулак Анастасії), Маркелова Наталія Сергіївна (мати учениці 9 класу Маркелової Марії) та багато інших.
Першими свято Калити відсвяткували учні першого і другого класів. Співи, танці, вірші, хороводи і, звісно ж, традиційні на Андрія гадання — всього було вдосталь, а особливо вареників: з картоплею, капустою, сиром, вишнею, грибами, печінкою — всіх і не перерахувати.
Першачки і другий клас ще розповідали свої веселі віршики, а у сусідніх кабінетах вже готувались третій і четвертий класи. Знову і знову повторюючи знайомі слова, вони ще трохи хвилювались, адже у залі їх будуть чекати батьки, а для них завжди хочеться бути найкращими.
Не менше переживали і старшокласники. Допомагаючи один одному, вони репетирували свої ролі. Учні 5 класу Пеліпас Софія, Сухотько Владислав, Козуліна Дар’я з цікавістю дивились, як повторює роль чорта новоспечений актор театрального гуртка Рибалко Олександр. Учениці 6 класу Перепелиця Ірина, Рожкован Єлизавета і Тарасова Ганна репетирували давній український танок, який наші предки танцювали на святі Калити. 7 клас (Зеверт Всеволод, Ляшенко Ярослав, Антонюк Віталій, Гулак Анастасія, Кузьмич Ганна, Гасевська Крістіна, Видойник Вікторія) ще метушливо додавали останні штрихи до своїх вигадливих костюмів. Ну а 9 клас (Маркелова Марія, Бойченко Олександр, Липинський Дмитро, Травинський Станіслав) закінчували готувати реквізит до виступу: хлопці складали горіхи, яблука у кошик, дівчата допомагали їм, підбадьорюючи веселими жартами.
Так що ж відбувалося на святі? Відкрили свято Калити директор ЗОШ №29 Грицюк Лариса Анатоліївна та керівник гуртка «Околиця» Гайченко Наталья Анатоліївна, побажавши учням добре і цікаво провести час та розповівши дітям про традиції українського народу відмічати День Святого Андрія Первозванного.
А далі ми, як за помахом чарівної палички, опинилися в ошатно вбраній світлиці, де вже зібрались за столом дівчата, щоб поспівати, розповісти одна одній цікаві історії та поворожити на нареченого,
як же без цього!
Весело дівчата святкували, не забарилися й наші парубки, та не з пустими руками, а з гостинцями прийшли до дівчат: хто яблука приніс, хто горіхи, хто цукерки, а хто й компліментів ворох. Господиня свята Маркелова Марія внесла у світлицю пухкеньку медову запашну калиту. Тільки калиту підвісили, аж
на святкування й сам чорт явився, аби дівчат налякати й калиту собі відібрати.
Боровся він за калиту, всіма хитрощами її виманював, та нічого в нього не вийшло, адже добро завжди отримує перемогу над злом. Захистили свою калиту учні, розділили її дружно між собою, кожен скуштував її солодкий шматочок.
Скінчилася театралізована постановка, а свято ще довго продовжувалось.
Учні ЗОШ №29 розійшлись по класах, а там вже їх чекали гаряченькі варенички, смачні пиріжечки, калачі з медом і, звісно, узвар.
Українська музика, українські народні костюми, традиційна святкова їжа, все було так весело і невимушено, що хотілося, щоб цей день тривав і тривав, об’єднуючи радісними посмішками і добрими побажаннями людей.
Можна багато разів розповідати про українські традиції та культуру, але, на нашу думку, зі святами і звичаями, як з подорожами, краще один раз побачити на власні очі, ніж сто разів почути зі слів інших.
Наші українські традиції – частина нас самих. В когось вони знаходяться на поверхні і яскраво проявляються, в когось аж у глибині душі, і їх не так добре видно, але є вони у кожному без виключення, тому наш обов’язок — берегти їх, а в них — той зв’язок поколінь, який назавжди єднає український народ і робить його українським!
Практичний психолог ЗОШ №29
Скорохід Олена Валентинівна