Школярі Корабельного чують Кобзаря крізь століття (відео)

Щороку 9 березня українці святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка — символу Української держави, поета і прозаїка, художника і мислителя.

Для кожного українця Тарас Шевченко означає так багато, що створюється враження, ніби ми все про нього знаємо і він завжди з нами. Та це лише враження.

Він невичерпний і нескінченний. Не тому, що він кращий від інших, — у ньому наша історія, реальність і найпотаємніші мрії.

4 березня, напередодні дня народження Т. Шевченка, розпочали свою розповідь про Великого Кобзаря українського народу бібліотекарі відділу сімейного читання бібліотеки для дітей №8 (Корабельний район) Глубоченко Наталія Олексіївна і Полковниченко Лілія Георгіївна.

Прослухавши цю цікаву розповідь, яка супроводжувалась електронною презентацією, діти мали змогу подивитись відео-сюжет про дитинство та долю Т.Г. Шевченка, відео-ролик «Мистецька спадщина Шевченка Т.Г.».

Учні 4-Б класу миколаївської школи №54 (учитель — Сиворотка Євгенія Миколаївна) читали напам’ять вірші поета «Думи, мої думи», «Реве та стогне Дніпр широкий», «По діброві вітер віє», «Вітер з гаєм розмовляє», «Кобзарі».

Поезія Шевченка не просто зачаровує, вона будить і зворожує душі людей.

Шевченкові поезії «Маленькій Мар’яні», «Мені тринадцятий минало», «І золотої й дорогої…», «На Великдень на соломі», «Дівча любе, чорноброве!», «Тече вода з-під явора» та десятки інших стали улюбленими творами багатьох поколінь.

Діти познайомились з книжковою виставкою «Син українського народу», яка була представлена бібліотекарями на заході. До виставки увійшли книги, які Т.Г.Шевченко писав для дітей та дорослих: «Грай же море», «Садок вишневий коло хати», «Мені тринадцятий минало», «Зоря моя вечірняя», «Зацвіла в долині красная калина», «Кобзар» та інші.

{gallery}2013/03/09/1{/gallery}

Віримо, немає в Україні такої людини, яка б не знала й не любила творів Шевченка.

Наталія Турухіна