«Відлуння» з Корабельного збирає перемоги по всьому світу

За подіями на Міжнародному дитячому фольклорному фестивалі «Ханіоті» в Греції Антоніна Михайлівна Шевченко, керівник «Зразкового художнього колективу» — вокального об’єднання «Відлуння» (Дитячий Центр Корабельного району), спостерігала кілька років.

Зрозуміла головне – фестиваль серйозний і випробувати свій колектив у ньому справа відповідальна та корисна: є можливість порівняти свої професійні вміння з майстерністю творчих колективів слов’янських країн: Сербії, Болгарії, Росії, Словенії, України, господарів фестивалю – Греції; подивитися чого досягли інші аматори, визначити горизонти.

Тож коли за результатами фестивалю (25-30 вересеня 2012 р.) співочий колектив здобув три перших місця у різних номінаціях, стало очевидним: орієнтир — свідоме та майстерне виконання вокального надбання українського народу та світової класики – єдино вірний. Саме він ось уже майже 20 років веде за собою «Відлуння».

Редакція переконана: читачеві цікаво знати, що є основою багаторічного досвіду А.Шевченко. Це й стало приводом для інтерв’ю.

— То ж, вітаючи Вас і Ваш колектив з черговою перемогою, Антоніно Михайлівно, дозвольте запитати, що відчули ви, коли на такому престижному фестивалі виграли три перших місця?

— Звичайно, задоволення. Але не заспокоєння. Бо в нашій справі, коли за тобою в мистецтво йдуть діти, тільки постійний пошук у різних напрямках дає результат. І тут немає дрібниць, все має значення: підбір репертуару, репетиційний процес, індивідуальна робота, колективні заняття, робота з батьками — тобто все те, що складає основу виховного процесу вокаліста.

Тому, коли в Ханіоті (місто проведення фестивалю) зазвучали пісні у виконанні вокального ансамблю «Відлуння» та його солістів, то слухачі отримали задоволення та відверто про це говорили нам.

{gallery}2012/10/19/2{/gallery}

До речі, так було і на інших Міжнародних конкурсах та фестивалях: м.Новояворівськ, Львівська область — «Молода Галичина»; м.Сімферополь – «Крымский мир — Созвездие»; м.Виноградів, Закарпаття – «Кришталеві грона»; м.Нєдєліно, Болгарія – «VІ Міжнародний фольклорний фестиваль»; республіка Македонія — «Истибаньско здравоживо» та ін.

Всі ці конкурси та фестивалі дуже авторитетні серед аматорів вокального та фольклорного мистецтва, і потрібно багато часу провести у репетиційному класі, щоб здобути першість. А ми їх маємо не одну, адже участь у Міжнародних творчих конкурсах та фестивалях приймаємо вже не перший рік.

Ось тільки нинішнього року окрім перемоги у Греції наші солісти Ліза Адова та Адріана Шевченко удостоєні 2-го та 3-го місця в Міжнародному фестивалі-конкурсі сучасної української пісні «Молода Галичина-2012».

Тоді ж середня група ансамблю отримала звання дипломанта та особисте запрошення на Міжнародний фестиваль «Eurokids» до Італії у 2013р. А до Туреччини, на Міжнародний фестиваль «Shining Star», запросили Адріану Шевченко, звідки вона привезла 3-тє місце.

— Відомо, що основи пісенної творчості у «Відлунні» вивчає більше 100 гуртківців. Яка структура вашого колективу і як організована його робота?

— Ми маємо п’ять різновікових груп вокальних ансамблів: наймолодшим учасникам по 4 роки, а найстарші – старшокласники та студенти. Окрім того, хоровий колектив та група солістів.

Усі учасники творчого об’єднання «Відлуння» працюють системно на результат – цінити пісню, як душу народу, вміти виконати її та донести до слухача і зовсім не важливо, де це відбувається: на концерті, чи на конкурсі.

Педагогічною роботою в колективі займається ще один молодий педагог Адріана Шевченко. Вона – вихованка нашого колективу, має спеціальну освіту.

— Антоніно Михайлівно, що в репертуарі ваших виконавців?

— У кожній групі свої пісні, що відповідають віковим особливостям. Підбираю милозвучні, різносторонні, різножанрові твори, тому що репертуар – це основа для виконавців і магніт для слухачів.

Звичайно, коли зі сцени звучить «Захід сонця» Е. Гріга, «Щедрик» в обробці М.Леонтовича, «Абетка» В.А. Моцарта, «На Івана Купала» (обробка української народної пісні), то в залі немає байдужих.

— Що ж, хай так буде завжди. Дякую за інтерв’ю.