Фіктивне розмінування земель: суд на Миколаївщині розглянув справу про привласнення 29 мільйонів

На Миколаївщині суд виніс вирок у справі про фіктивне розмінування сільськогосподарських земель на 29 мільйонів гривень. Снігурівський районний суд визнав винним керівника фермерського господарства “ВІОЛ-ПЛЮС” у пособництві службовому підробленню документів під час реалізації державної програми гуманітарного розмінування.

Про це йдеться у вироку суду від 12 червня 2026 року.

За матеріалами справи, у 2025 році керівник господарства подав через Державний аграрний реєстр заявки на розмінування понад 433 гектарів земель у Баштанському районі. Після цього Центр гуманітарного розмінування оголосив 2 тендери на проведення робіт загальною вартістю понад 29 мільйонів гривень.

У матеріалах справи зазначається, що після проведення тендерів були укладені договори на 15 000 000 гривень та 14 000 000 гривень. Саме ці договори, за версією слідства, стали частиною схеми, спрямованої на заволодіння бюджетними коштами.

Суд у вироку описує, як оцінював ці договори в межах кримінального провадження.

“У результаті фіктивних тендерів було укладено договори на загальну вартість 15 000 000 та 14 000 000 гривень, які, за матеріалами провадження, стали основою для “реалізації спільного злочинного умислу, направленого на привласнення бюджетних коштів””.

За даними суду, ще до початку робіт представники підрядних організацій знали, що ці поля фактично вже були розміновані та використовувалися для вирощування сільськогосподарських культур. Попри це, вони підготували документи про нібито необхідність виконання робіт і надалі створювали видимість їх проведення.

У грудні 2025 року та січні 2026 року сапери, як встановив суд, імітували процес розмінування на земельних ділянках у Баштанському районі.

У матеріалах справи описано, як саме створювалася видимість виконання робіт.

“Група саперів, перебуваючи на території Баштанського району, імітувала проведення робіт із розмінування на земельних ділянках. Це полягало у знаходженні в посадці поряд із полями, виявленні вибухонебезпечних предметів та перенесенні їх із місця виявлення на інші земельні ділянки з метою фотографування і проставлення міток”.

Суд встановив, що керівник фермерського господарства був обізнаний про відсутність фактичного розмінування. Під час зустрічей із представниками підрядників він повідомляв, що земельні ділянки вже розміновані та засіяні.

Попри це, чоловік погодив і підписав акти приймання виконаних робіт, до яких, за даними суду, були внесені неправдиві відомості.

Фігурант повністю визнав провину, уклав угоду про визнання винуватості, надав викривальні показання щодо інших учасників схеми та повернув частину коштів.

У вироку зазначено, що прокурор врахував пом’якшувальні обставини, зокрема каяття, співпрацю зі слідством і добровільне відшкодування частини шкоди.

“При укладенні угоди прокурор врахував обставини, які пом`якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину шляхом надання викривальних показань щодо злочинних дій інших осіб, а також добровільне відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 3 000 000 гривень”.

Суд визнав обвинуваченого винним за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України — пособництво у службовому підробленні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Йому призначили покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, штрафу в розмірі 8500 гривень та заборони протягом 1 року займатися діяльністю у сфері гуманітарного розмінування.

Водночас суд звільнив засудженого від відбування основного покарання з випробувальним строком 1 рік. Тобто реального ув’язнення він не отримав.

Раніше ми писали:

• Голову сіла на Миколаївщині судитимуть за фіктивний землеустрій
• Понад 3,2 млн грн збитків — і умовний термін: у Миколаєві винесли вирок екскерівнику “Агентства доріг”
• Замість тепла – збитки і аварії: у Миколаївській області розкрили багатомільйонну схему
• Роботи не перевірили, а гроші віддали: на Миколаївщині “спливли” дивні закупівлі на мільйони
• Зимова форма “з’їла” бюджет: на Миколаївщині мер піде до суду за розтрату понад 1,1 млн