Миколаїв платить мільйони за медійне висвітлення влади, поки місту бракує грошей

Миколаїв опинився серед міст України, які у 2025 році найбільше платили стороннім засобам масової інформації за висвітлення діяльності місцевої влади. За даними руху ЧЕСНО, лідерами за такими виплатами стали Івано-Франківськ — 12,6 млн грн, Дніпро — 5,9 млн грн, Миколаїв — 5,4 млн грн та Вінниця — 3,7 млн грн.

Про це йдеться у матеріалі ЧЕСНО про те, скільки грошей міські ради обласних центрів витрачають на медіа, рекламу, піар та висвітлення своєї діяльності.

У Миколаївській міській раді діє програма розвитку інформаційно-комунікаційної сфери міста на 2020–2026 роки. Саме в межах цієї програми передбачені бюджетні видатки на роботу з медіа.

Захід під назвою “Взаємодія з електронними та друкованими ЗМІ, каналами мовлення різних форм власності щодо висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування” передбачав у 2025 році 7,64 млн грн, а на 2026 рік — понад 8 млн грн.

Однак суми, які вдалося встановити ЧЕСНО з відповіді на запит, суттєво відрізняються від цифр, закладених у програмі. За результатами опрацювання пакета документів, наданого міською радою, йдеться про 5,47 млн грн у 2025 році та 4,1 млн грн у 2026 році.

У міськраді, як зазначає ЧЕСНО, надали документи, але водночас послалися на те, що орган місцевого самоврядування не зобов’язаний створювати або узагальнювати нову аналітичну інформацію, якщо раніше вона не була систематизована.

Найбільш показовою в цій історії виглядає ситуація з КП “ТРК “МАРТ”, засновником якого є Миколаївська міська рада. Саме цьому комунальному медіа, за даними ЧЕСНО, дістається значна частина коштів.

При цьому у попередніх відповідях на запити руху ЧЕСНО міська рада зазначала, що фінансування комунальних медіа на 2025–2026 роки не передбачене.

Насправді, згідно з документами з пакета, підтверджений обсяг фінансування КП “ТРК “МАРТ” у 2025 році становив щонайменше 2 млн 579 тис. 196 грн, а у 2026 році — 3 млн 378 тис. 860 грн.

У ЧЕСНО звернули увагу, що ситуація виглядає суперечливою: формально міська рада говорить про відсутність фінансування комунального медіа, але фактично значні суми з програми висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування надходять саме до КП “ТРК “МАРТ” — через договори окремих департаментів, управлінь та комунальних підприємств.

“Це створює доволі суперечливу ситуацію. З одного боку, міська рада заявляє про відсутність фінансування комунального медіа, а з іншого — значна частина коштів із програми висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування надходить саме йому, але обхідними шляхами: через договори, які укладають окремі департаменти, управління та комунальні підприємства. Окремої уваги заслуговують суми цих контрактів, які максимально наближені до порогових значень — 49 990 або 99 990 грн”, – написали в ЧЕСНО.

Окремо варто нагадати, що в Україні ще у 2015 році ухвалили Закон № 917-VIII “Про реформування державних і комунальних друкованих медіа”. Він визначив механізм реформування саме друкованих медіа, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування. Тобто йшлося насамперед про роздержавлення газет і редакцій друкованої преси, а не про автоматичну заборону всіх комунальних медіа взагалі.

Водночас для комунальних телерадіоорганізацій окремі правила з’явилися вже після ухвалення Закону України “Про медіа” від 13 грудня 2022 року. Цей закон визначає правові основи роботи місцевих публічних аудіовізуальних медіа-сервісів, а роз’яснення Нацради та медійних юристів вказували, що комунальні телерадіоорганізації мають бути реорганізовані у місцеві публічні аудіовізуальні медіа або пройти відповідне перетворення.

Тому питання навколо КП “ТРК “МАРТ” полягає не лише в самому факті існування комунального медіа. Значно важливіше інше: чи є воно реально незалежним публічним медіа, чи фактично залишається інструментом висвітлення діяльності міської влади за бюджетні гроші.

Особливо чутливо ця історія виглядає на тлі постійних заяв про складну фінансову ситуацію у Миколаєві. Раніше міський голова Олександр Сєнкевич неодноразово говорив про дефіцит бюджету, брак коштів на зарплати, комунальні послуги та роботу підприємств. Зокрема, у січні 2026 року він заявляв, що місто забезпечене фінансово лише на 82,5%, а дефіцит становить від 1,1 до 1,2 млрд грн.

У березні 2026 року мер також наголошував, що в міському бюджеті закладено лише 82% від торішнього обсягу витрат на оплату праці, а грошей “на все точно не вистачить”.

На цьому фоні витрати на медійне висвітлення діяльності влади виглядають не просто технічною бюджетною статтею. Для мешканців Миколаєва це питання пріоритетів: що саме міська влада вважає першочерговим під час війни — зарплати бюджетникам, критичну інфраструктуру, підтримку комунальних підприємств чи оплату власної присутності в інформаційному полі.