Рада готує для працівників "право на інформаційну тишу"

У проєкті нової редакції Цивільного кодексу України планують закріпити нове поняття — “право на інформаційний спокій”. Його пропонують оформити окремою нормою — статтею 337. Вона має надати працівнику можливість не брати участі у робочих, службових, професійних або інших комунікаціях у неробочий час, у вихідні й святкові дні, під час відпустки або поза часом, визначеним договором. Ключове уточнення проєкту: реалізація працівником цього права не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, погіршення умов праці, позбавлення премій чи будь-яких інших негативних наслідків.

Коли “інформаційний спокій” можуть обмежити

Проєкт передбачає винятки:

• право на спокій може бути порушене (тобто людину можуть залучати до комунікацій) у разі загрози національній безпеці або громадському порядку,
• необхідності охорони здоров’я чи запобігання аваріям,
• якщо є ризик завдання шкоди життю інших осіб,
• норма може не застосовуватися, якщо інше прямо передбачено договором.

Саме це критики називають потенційною “лазівкою”, бо роботодавці можуть масово додавати умову “бути на зв’язку” у неробочий час.

Чим це відрізняється від чинних норм

Чинний Цивільний кодекс уже захищає право на особисте життя: стаття 301 передбачає, що фізична особа сама визначає межі свого особистого життя, а розголошення його обставин без згоди можливе лише за умов, пов’язаних із правопорушенням і підтвердженням у суді. Водночас у цифровій реальності це не завжди працює як практичний щит від “робочого тиску” через месенджери. Також ще з 2021 року у КЗпП для дистанційної роботи існує поняття періоду відключення: у цей час працівник може переривати зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням трудового договору чи дисципліни. Але ця норма стосується саме дистанційної роботи й не охоплює всіх, хто працює офлайн.