Альтернатива Starlink для армії: Obria потребує щонайменше 100 супутників

За сприятливих умов мережу планують розгорнути за один-два роки

04.11.2026

0 700

Проєкт української супутникової мережі зв’язку Obria та тестовий апарат Obria NANO

Для базового безперервного супутникового покриття всієї території України майбутній мережі Obria знадобиться щонайменше 100 супутників. Таку попередню оцінку дає українська компанія HIMERA, яка разом із данською GomSpace розвиває власну систему зв’язку насамперед для армії, уряду та інших державних установ. Про масштаб, строки й фінансування проєкту засновник HIMERA Міша Рудомінський розповів в інтерв’ю «Оборонці». За даними повідомило.

Мета розробників — зменшити залежність держави від американської системи Starlink та забезпечити критично важливі комунікації незалежно від рішень іноземних компаній. Водночас команда не збирається одразу замінювати сервіс для всіх його користувачів в Україні: першочерговими залишаються потреби війська та державних структур.

«Мережа належатиме українській компанії, яка керуватиметься і працюватиме за законодавством України», — пояснив Міша Рудомінський.

Практичне випробування технологій уже розпочалося. HIMERA та GomSpace вивели на орбіту перший тестовий супутник Obria NANO 1 жовтня 2026 року в межах місії Transporter-18 компанії SpaceX. Про запуск і плановий перебіг технічних випробувань компанії повідомили 27 жовтня 2026 року.

Створений із данськими партнерами апарат масою 10 кілограмів є демонстратором технологій, а не серійним супутником майбутньої мережі. Його використовуватимуть для перевірки обладнання та відпрацювання управління системою. Першу телеметрію отримали вже наступного дня після запуску, проте робити висновки про результати ще зарано: програма випробувань розрахована на 1 рік.

Obria NANO перебуває на низькій сонячно-синхронній орбіті й пролітає над Україною раз на добу. Під час кожного такого проходження команда зможе встановлювати зв’язок з апаратом. За словами Міші Рудомінського, доступне вікно для передавання даних може становити близько 6 хвилин.

Рух супутника можна відстежувати онлайн. У джерельному матеріалі також зазначено, що його траєкторія не проходить над Європою.

Серійні апарати суттєво відрізнятимуться від нинішнього демонстратора: їхня орієнтовна маса становитиме 250 кілограмів. На орбіту їх планують відправляти десятками за одну космічну місію.

«Наша основна задача – стабільний зв’язок 24/7», — зазначив Міша Рудомінський.

Серед бажаних можливостей мережі — передавання відео з мінімальною затримкою та робота терміналів на рухомому транспорті. Водночас наразі невідомо, чи зможе її швидкість зрівнятися зі Starlink.

За попереднім розрахунком компанії, повноцінне розгортання за сприятливих умов може зайняти 1–2 роки. Це не гарантований строк: він залежатиме від виробництва супутників, доступності необхідних компонентів і можливостей запуску апаратів у космос.

Початковий етап оплатили приватні учасники консорціуму, зокрема HIMERA та GomSpace. Державного фінансування для запуску тестового супутника не залучали, а суму витрат компанія не розкриває.

Для продовження робіт знадобляться значно більші вкладення. Міша Рудомінський говорить про десятки й сотні мільйонів євро, а потенційно — навіть про мільярди євро. Фінансування розраховують отримувати від приватних інвесторів та через урядові програми, зокрема в межах співпраці України з Європейським Союзом.

Засновник компанії називає такі основні перешкоди:

тривале очікування запусків ракет;
обмежену кількість виробників супутників;
затримки постачання деталей;
складність виготовлення терміналів зв’язку та черги на їх замовлення, які в окремих виробників можуть сягати кількох років.

Через труднощі з терміналами HIMERA розглядає власне виробництво таких пристроїв. У найближчі місяці команда також має намір навчитися самостійно керувати супутниками й визначити пріоритетні потреби України в космічному зв’язку.

«Цей проєкт працюватиме лише за рахунок дуже хорошої синхронізації підтримки всіх сторін», — наголосив Міша Рудомінський.

За його словами, для подальшого розвитку Obria необхідно узгодити підтримку:

українських замовників;
учасників консорціуму;
європейських партнерів.

Потребу у власній інфраструктурі особливо загострили обмеження супутникового зв’язку для українських військових. У ніч на 14 жовтня компанія SpaceX обмежила роботу терміналів Starlink в Україні. Білий дім заперечив причетність адміністрації президента США Дональда Трампа до рішення та заявив, що не контролює компанію. Водночас Axios повідомляло про намір американської адміністрації з’ясувати у SpaceX причини обмежень.

Іншу інформацію оприлюднило агентство Reuters, посилаючись на двох американських та одного західного високопосадовця. За їхніми словами, саме Білий дім доручив обмежити роботу Starshield — супутникової системи, яку українські військові використовують для фронтового зв’язку та керування дронами-перехоплювачами. Джерела агентства пов’язували це з вимогами Дональда Трампа припинити українські удари по російських нафтопереробних заводах.

Президент України Володимир Зеленський назвав зниження швидкості Starlink спланованою операцією. Він також заявив, що українська сторона продовжує контактувати зі SpaceX, але на той момент представники компанії не відповідали.

21 жовтня The Wall Street Journal повідомило, що розпорядження сповільнити військову версію Starlink для України віддав Ілон Маск. За інформацією видання, наслідком стала практична непридатність до використання частини українських ударних дронів і дронів-перехоплювачів. Водночас очільник Пентагону Піт Гегсет заперечив, що США наказували обмежувати роботу Starshield в Україні.

Окремо Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило дані про 49 російських і білоруських підприємств та установ, залучених до створення супутникової системи «Рассвет». Росія планує застосовувати її для військового зв’язку, управління військами та безпілотниками.

Раніше ми писали:

Тег