"Я мала вижити, щоб знов обійняти свою дитину", - зворушлива історія полоненої з полку "Азов", яку росіяни тримали в клітці

Під час обміну 31 травня 2024 року з російського полону повернулася сержант ОЗСП «Азов» Наталія Мануїлова. Вона з 2017 року служила за контрактом, спочатку працюючи кухарем, а згодом керуючи їдальнею. Після того, як українські сили оборони перемістилися на територію “Азовсталі”, вона продовжувала готувати для воїнів, незважаючи на постійні бомбардування. Навіть після того, як була зруйнована частина меткомбінату, де знаходилася польова кухня, кухарі підрозділу продовжували готувати на маленьких пічках.

Весь цей час на окупованій території перебував маленький син Наталії, якого потрібно було рятувати. Згідно з інформацією від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, коли було видано наказ про негайну евакуацію жінок з меткомбінату, Наталія відразу вирушила до своєї дитини. Вона пройшла через ворожі блокпости, пережила інтенсивний обстріл і, нарешті, знову обійняла свого сина. Хлопчик страждав на складне запалення легень. Без необхідних медикаментів Наталія намагалася вилікувати дитину, переховуючись від окупантів.

“Якось уранці до нашого помешкання вдерлися російські військові. Одягнули мішка на голову, скрутили руки та відвезли до Донецького СІЗО. І знов – хвилювання за дитину, знов невідомість про його долю”, – згадує вона.

У полоні Наталію перевозили до різних місць утримання. Вона пережила інсценоване судилище, яке висвітлювали пропагандистські ЗМІ. Її тримали у клітці, і вона була свідком страждань наших полонених під час катувань.

Завдяки представникам Офісу Омбудсмена, рідні Наталії змогли вивезти її сина на безпечну територію. Вони нарешті зустрілися, коли Наталія вийшла з автобуса після обміну.

«Це був важкий шлях до сина тривалістю у двадцять сім місяців полону», – згадує Наталія.

Весь цей час хлопчик записував на телефон свої досягнення та цікаві події, щоб показати мамі після її повернення…