Смерть за повістку: як військкомат став останньою зупинкою для 41-річного чоловіка
У Хмельницькому сталася подія, яка спричинила шок та обурення серед громадськості
41-річний Андрій Панасюк помер у лікарні, через два дні після того, як співробітники територіального центру комплектування доставили його до Хмельницького обласного військкомату. Наталія Кушлак (Антонюк), мати Андрія, розповіла про обставини, які призвели до трагедії, викликаючи гостре суспільне засудження, пише “Суспільне“.
За словами пані Наталії, її син ніколи не міг бути призваний до армії через стан здоров’я і навіть не служив в армії. Однак це не завадило його затриманню та доставці до ТЦК, де з ним поводилися, як зі злочинцем. “І тут його, як якогось злочинця, скрутили, запхали до автомобіля і завезли до ТЦК, де знущалися і принижували,” – розповіла мати Андрія.
Андрій зник, коли вийшов до магазину, і пізніше повідомив родині, що перебуває у військкоматі. Він скаржився на погіршення стану здоров’я і зневажливе ставлення до його прохань про допомогу. “Ми не могли зрозуміти, де він подівся, бо ж сказав дружині, що зараз повернеться. Уже ближче до обіду Андрій таки взяв слухавку, сказав, що він у військкоматі…, що його сюди привезли та утримують, не випускають. Поскаржився, що у нього піднявся тиск і він дуже погано почувається, що просив надати йому допомогу, але йому, за його словами, сказали, що під Авдіївкою допоможуть,” – заявила мати.
Незважаючи на негайне направлення до кардіологічного диспансеру, Андрій потрапив до лікарні в критичному стані. “Він мав іти до кардіодиспансеру наступного дня, на 09:00, але тоді він вже був у Хмельницькій міській лікарні, де лікарі боролися за його життя,” – поділилася Наталія Кушлак. За її словами, Андрія випустили з ТЦК у передінсультному стані, не викликавши “швидку”, хоча в нього були всі симптоми критичного стану.
За інформацією жінки, Андрія Панасюка випустили з міського ТЦК близько 16:00 у передінсультному стані. Ніхто з працівників військкомату не викликав до нього “швидку”, хоч у чоловіка вже були всі ознаки — втрата координації рухів та незв’язна мова.
“Андрій ще якимось дивом з тиском 220/189 зміг дістатися додому. І вже вдома, на очах дружини, просто впав. Викликали “швидку”, проте час був втрачений — у “швидкій” Андрій впав у кому”, — зазначає мати померлого.
Жінка запевнила, що лікарі Хмельницької міської лікарні протягом двох діб боролися за життя її сина. Вже в ніч на 28 березня медики зробили термінову нейрохірургічну операцію, але “ураження головного мозку виявилися несумісними з життям”. Похорон Андрія Панасюка відбувся 31 березня.
Хмельницький обласний ТЦК відреагував на звинувачення, заявивши, що Андрій Панасюк був викликаний для уточнення військово-облікових даних та проходження медичної комісії. Вони запевнили, що після виявлення захворювання його направлено на дообстеження до медичного закладу. “Однак під час проходження ВЛК у громадянина було виявлено захворювання. Враховуючи це, його направлено на дообстеження до медичного закладу,” – йдеться у заяві ТЦК.
Трагедія з Андрієм Панасюком викликала питання про методи роботи та відповідальність військових комісаріатів у поводженні з людьми, особливо тими, хто має проблеми зі здоров’ям. Вона стала приводом для глибокого аналізу та переосмислення дій державних інституцій щодо своїх громадян.
Ета [censored] не понесе відповідальности
Человека нет и никто не ответит за это !
Какой анализ? Пытаете людей, насильно отправляют на убой.. истиный нквдшники и последователи муссолини и короткоусого. Зеленого [censored] надо подвешать за ногу вместе с молью и склерозным звезднопрлосатым дедом. Уничтожили нашу країну поци
Таке буває, коли держава 30 років не переймалася станом здоров'я своїх громадян, і взагалі як ці самі громадяни живуть, а от коли держава опинилася у біді, то стала згадувати про існування своїх громадян, байдуже на їх стан здоров'я, можливості та й мотивацію також.
Якби ж ви знали, скільки зараз хлопців з шаленим тиском у армії, та потрапити до лікаря, нереально, знаю з власного досвіду. Але, вважаю що мені ще пощастило, що більш-менш вчасно потрапив на лікування. Хоча, за той час поки я так би мовити чекав на консультацію лікаря, вже пішли певні ускладнення. Обстеження дорогущі МРТ серця, за свій рахунок, зараз на реабілітації, ліки також за свій рахунок. Якось так. А багато побратимів, так і страждають, ризикуючи своїми життям та здоров'ям.
Минуло 2 роки війни, і жодного, хочаб формального медичного огляду не було проведено.