В Україні перестануть продавати ртутні термометри та батарейки

Верховна Рада України ухвалила закон, яким забороняється використання та продаж ртутних термометрів та батарейок. Про це повідомляють у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України.

Парламент ухвалив законопроєкт №0199 «Про приєднання України до Мінаматської конвенції про ртуть». Згідно з документом, з 1 січня 2024 року Україна припинить виробництво, імпорт та експорт продукції, що містить ртуть.

Мінаматська конвенція про ртуть була ухвалена у 2013 році та набула чинності у 2017-му. Конвенція отримала назву на честь міста Мінамата у Японії, де наприкінці 1950 років ртуттю з промислових стічних вод отруїлися майже дві тисячі людей. Отруєння викликало хворобу Мінамати – синдром послаблення зору та слуху, а у важких випадках – параліч та порушення свідомості, причиною якого є отруєння органічними сполуками ртуті.

Конвенція, яку підписали 140 країн, передбачає поетапну відмову від використання ртуті, а саме:

• обмеження пропозиції і торгівлі, поступова відмова від застосування ртуті та її сполук;
• заборона створення нових підприємств з видобутку первинної ртуті;
• чинні підприємства з видобутку первинної ртуті підлягають забороні до 2032 року;
• поетапна зупинка виробничих процесів, у яких використовується ртуть або сполуки ртуті;
• встановлення заборони виробництва, імпорту та експорту продукції, що містить ртуть.

Продукти, що підлягають виведенню з обігу, включають:

• батарейки (крім кнопкових срібно-цинкових батарейок з вмістом ртуті <2%, повітряно-цинкових кнопкових батарейок з вмістом ртуті <2%);
• більшість перемикачів і реле;
• малогабаритні люмінесцентні лампи потужністю рівною або менше ніж 30 Вт і з вмістом ртуті понад 3,5 мг на одну лампу;
• трубчасті флуоресцентні лампи – трьох смугові лампи потужністю менше ніж 60 Вт, що містять понад 5 мг ртуті;
• галофосфатні лампи потужністю менше ніж 40 Вт, що містять понад 10 мг ртуті;
• ртутні лампи високого тиску;
• різноманітні ртутні лампи з холодним катодом і флуоресцентні лампи з зовнішніми електродами;
• косметичні продукти, зокрема для освітлення шкіри з вмістом ртуті понад 1 частини на мільйон, за винятком туші для вій і іншої косметики для
• очей (оскільки у даному випадку не існує доступних і безпечних альтернатив);
• пестициди, біоциди та антисептики для зовнішнього застосування;
• неелектронні прилади, такі як барометри, гігрометри, манометри,
• термометри та сфігмоманометри (прилади для вимірювання кров’яного тиску);
• стоматологічна амальгама (матеріал для пломб, у якому використовується здатність ртуті розчиняти деякі метали).

Утім, є винятки, яких заборона поки не стосуватиметься. Це:

• продукти для потреб військової та цивільної оборони;
• вироби, що використовуються для досліджень та калібрування приладів, як еталонний стандарт;
• вироби, що не мають ​​альтернативи, як-от зовнішні електроди для електронних дисплеїв і пристроїв вимірювання тощо;
• вакцини, що містять тимеросал як консервант.

За словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, долучення України до Конвенції дозволить у подальшому унеможливити такі ситуації, як із заводом “Радикал”, коли сотні тонн ртуті опинилися просто неба у Києві.

«Крім того, Україна зможе за допомогою міжнародних партнерів розв’язати це питання. Аналогічно, як і розв’язати проблеми зі всією «радянською спадщиною» – залишками ртуті на недіючих пострадянських підприємствах, що використовували застарілі технології», – каже міністр.