"Такого не витримає жодна психіка": миколаївці скаржаться на постійні сирени

11 тривог за 15 годин: жителі Миколаєва заявляють, що нерви вже не витримують

21.09.2026

0 712

У Миколаєві стався збій в роботі сирен системи оповіщення — повітряна тривога

У Миколаєві в соцмережах розгорілася гостра дискусія через часті сигнали повітряної тривоги та відбою. Після коментаря від 21 вересня 2026 року читачки Ірини Римар на фейсбук-сторінці Контакт центру при Миколаївській міській раді:

«Який сенс у нескінченних сиренах на тривогу і особливо на відбій, якщо укриттів все одно немає? Сирени звучать дуже голосно і вдень, і вночі. У Лісках одночасно чути три сирени. Люди, які живуть поряд із котельнею на Курортній, божеволіють від нескінченного виття. Який у цьому сенс? Куди нам ховатися? Ті, хто турбується через небезпеку, встановили програму. Можливо, варто провести опитування щодо доцільності? Або хоча б прибрати сирену на відбій», — написала Ірина Рімар.

Частина містян скаржиться, що багаторазове звучання сирен, особливо вночі, виснажує психологічно, тоді як доступного укриття поруч часто немає. Інші нагадують: звукове оповіщення залишається важливим для дітей, літніх людей та тих, хто не користується смартфонами.

“За 15 годин пролунало 11 тривог і 11 відбоїв!!! Кожні пів години щось гуде!!! Такого не витримає жодна психіка!!!” – написала Надія Стебловська.
“А Корабельний взагалі жах”, – звернула увагу Елена Потибенко на ситуацію в Корабельному районі Миколаєва.
“На жаль, таке по всьому місту 😢😢😢”, – Елена Белостоцкая вважає, що проблема стосується не окремого району.

Елена Пугач, яка мешкає у центрі міста на Садовій, наголосила не лише на гучних сиренах, а й на проблемі доступності укриттів:

“Підтримую! Живу в центрі, Садова, 2, поруч парк “Серце міста”, ціле літо у фонтанах бавляться дітки… Сирени кричать, а фактично укриття ніде й близько немає. Порушувала це питання і в 2024, і в 2025 році – міськвиконком відписався, що в старому центрі у багатьох немає укриттів. Полегшало? А на карті – укриття в суді і в технікумі, але тільки для працівників. З “Метро” посилали в укриття спочатку до Зоопарку, а потім до шахового клубу…”, – написала Олена.

Водночас Елена Кучер виступила проти ідеї прибирати сирени, наголосивши, що не всі люди мають змогу отримувати попередження через телефон.

“І це пише людина на п’ятому році війни. Прибрати сирени… Діти пішли в школу, ходять по вулицях і не мають чи не чують застосунку, як і люди похилого віку. І виє вона усім і всюди. Війна у нас.”,- написала Елена.
“Як на мене, краще б тривогу давали окремо для Миколаєва і Миколаївського району. У 70 відсотків випадків шахедки залітають через Рибаківку/Коблево і підвертають на Одесу/Південне/Чорноморськ. Який толк обласному центру сидіти й чекати відбоїв”, – запропонувала запропонувала Зоряна Тарасюта.

Схожу думку висловила Наталья Печерица, яка вважає, що містянам навряд чи варто очікувати швидких змін:

“Підтримую, але ніхто нічого робити не буде. Вони вже підписалися, що вони тут ні до чого. Це закони і завод налаштував так, а вони не мають права робити гучніше чи тихіше. Знущання з людей. Гарно послали та й усе…”, – прокоментувала Наталья.
“Підтримую. Будинок Вчителя, проспект Центральний. Це просто жах, вже не витримують ніякі нерви. За всі 4,5 роки ми нікуди не спускалися, бо нема куди. Це ще одне знущання проти людей”, – Татьяна Капитонова написала про ситуацію біля Будинку вчителя.

Втім залишається факт, що для частини людей сирена залишається фактично єдиним способом отримати інформацію.

“Люди, зрозумійте, що не у всіх людей є “додаток”, у деяких і інтернету немає, бо телефон кнопковий. Як без сигналу “відбій”?”,- нагадала Наталия Жарова.

Татьяна М’ята, яка живе біля аграрного університету, поскаржилася передусім на нічні сигнали.

“Підтримую. Це просто тортури, особливо вночі. Я живу біля аграрного університету і хочу сказати те саме”.

Про аналогічну ситуацію в інших частинах міста написала Ліна Миколаївна.

“П’ятиповерхівки та Абіссінія страждають так само. Де те безпечне укриття??? А, судячи по матеріалах між тривогами, ми маємо там жити”.

“Та всім плювати на людей. Я вже взагалі не розумію, тривога це чи відбій. Часто вони одночасні. Але зрозуміла одне: пиши не пиши, а толку нуль. Рятує тільки телефон, там усе зрозуміло і звук який потрібно”, – написала Лена Савицкая.

Дискусія відбувається на тлі змін у системі оповіщення. З 8 вересня 2026 року на Миколаївщині у пілотному режимі запрацював диференційований формат повітряних тривог: “жовтий” рівень передбачений для дронової загрози, “червоний” – для ракетної, ракетно-дронової або масованої атаки БпЛА.

Проблема укриттів при цьому залишається гострою. У вересні міський голова Олександр Сєнкевич визнавав, що кількість і тривалість тривог зросли, а школярі через це значно більше часу проводять у захисних приміщеннях.