Лікарням Миколаївщини критично бракує сотень медиків, молодь не залишається працювати

Лікарні є, а лікарів шукають: із 200 інтернів Миколаївщину обрали лише 44

04.09.2026

0 705

У лікарнях Миколаївської області загострюється кадрова проблема: медзакладам не вистачає лікарів, а значна частина молодих спеціалістів після завершення інтернатури не обирає роботу в регіоні. На тлі формування нової спроможної мережі медзакладів депутатка обласної ради попереджає: визначити статуси та відділення лікарень недостатньо, якщо в них просто не буде кому лікувати пацієнтів.

Про ситуацію розповіла завідувачка інфекційним відділенням лікарні у Первомайську, депутатка Миколаївської обласної ради від фракції “ЄС” Олена Масалітіна під час онлайн-обговорення проєкту спроможної мережі області на засіданні профільної комісії облради.

За словами Олени Масалітіної, кадровий дефіцит уже став головною проблемою багатьох лікарень. Вона наголосила, що сама реорганізація медичної мережі не дасть результату, якщо за визначеними напрямами роботи не буде достатньої кількості фахівців.

“У нас головна зараз проблема — це забезпечення кадрами. Кадровий потенціал зараз слабкий в лікарнях, куди не копни, він критичний. Ви бачите, як у нас в державі говорять про те, що вони хочуть запросити з Філіппін спеціалістів. Слухайте, давайте ми будемо думати, як ми зацікавимо своїх спеціалістів,” — сказала Олена Масалітіна.

Однією з головних проблем депутатка назвала ситуацію з молодими медиками. Частина інтернів проходить підготовку в лікарнях, однак після її завершення не залишається там працювати.

Для залучення фахівців, на думку Олени Масалітіної, громади та область мають пропонувати медикам реальні соціальні стимули. Одним із головних вона вважає повноцінне житло, а не тимчасове проживання у пристосованих приміщеннях лікарні.

“Молодого спеціаліста ми можемо зацікавити чим? Це житло. Житлом, а не проживанням на території якогось відділення, просто в кімнатці, яка не використовується. Це не житло. Житло — це якраз те, що мають надавати спеціалістам. Не важливо, молодим спеціалістам чи ні. Спеціалісти, які прийдуть і будуть виконувати якісно свою роботу,” — зазначила депутатка.

Ще одним можливим стимулом вона назвала додаткові виплати. Водночас можливості місцевих бюджетів обмежені, а навіть кілька мільйонів гривень допомоги окремому медичному закладу, на її думку, не здатні кардинально виправити ситуацію із зарплатами.

Коментуючи згадані під час засідання 5 мільйонів гривень допомоги, Олена Масалітіна заявила, що після розподілу цих коштів на заробітну плату вони не дадуть суттєвого результату.

“То, що каже Тетяна Демченко, дали 5 млн грн— та це не про що взагалі. Тобто місцева рада — що, 5 млн? Це не кошти. Воно звучить начебто і багато, але якщо ми розподілимо на зарплатню, а зарплатня теж вона не змінюється, то цього недостатньо,” — пояснила Олена Масалітіна.

Депутатка також звернула увагу на фактичні доходи працівників лікарень. За її словами, потрібно враховувати не лише нараховану заробітну плату, а суму, яку медик зрештою отримує. Частина лікарів змушена працювати на кілька ставок, однак навіть за такого навантаження рівень доходу залишається невисоким.

Окрема проблема стосується медичних сестер і молодшого медичного персоналу. Під час планування нової мережі, вважає Олена Масалітіна, потрібно враховувати не лише кількість штатних одиниць, а й реальне навантаження на представників різних спеціальностей.

Говорячи про роботу хірургів та анестезіологів, депутатка наголосила, що навантаження фахівців різних напрямів суттєво відрізняється, тому підходити до оцінки їхньої роботи однаково не можна.

“Хірург, який стоїть, працює на ногах і день і ніч, і анестезіологи — їм низький уклін. І ми їх будемо прирівнювати до кого? До сімейної медицини? Ну то, мабуть, у них різне навантаження,” — сказала вона.

Олена Масалітіна також звернула увагу на територіальну доступність медичної допомоги. Лікарня, де вона працює у Первомайську, фактично обслуговує пацієнтів із кількох районів області. Тому під час подальшої реорганізації важливо не допустити ситуації, коли людям доведеться долати значні відстані, щоб отримати необхідну допомогу.

При цьому сама необхідність створення надкластерних, кластерних та загальних лікарень заперечень у депутатки не викликає. Головною умовою ефективності такої системи вона називає забезпечення закладів необхідними фахівцями.

“Кластерність у мене не викликає взагалі ніяких питань. Вона має бути. Вона реально має бути. Має бути надкластерний заклад, мають бути кластерні заклади, загальні і ті, які може утримувати територіально міська рада чи селищні ради. Але без спеціалістів ніхто ніякої сили не має,” — підсумувала Масалітіна.

Не вистачає 480 лікарів

Масштаби кадрового дефіциту підтверджують і раніше оприлюднені дані Миколаївської ОВА. У медичних закладах області бракує 480 лікарів. Найбільша потреба є у сімейних лікарях, анестезіологах, терапевтах та педіатрах.

Станом на початок 2026 року в медзакладах області було передбачено 3918 штатних посад лікарів, тоді як фактично працювали 2658 медиків. Загальний рівень укомплектованості лікарями становив лише 67,8%. Найбільше не вистачало сімейних лікарів – 76, анестезіологів – 36, терапевтів – 35, педіатрів – 23, невропатологів – 20 та хірургів – 17.

Особливо складною залишається ситуація у сільських громадах. Серед багатопрофільних лікарень один із найнижчих рівнів укомплектованості має Врадіївська центральна районна лікарня – 36,9%, Братська лікарня – 37,7%, Новоодеська багатопрофільна лікарня – 40%. Менше половини лікарських посад також заповнено у медзакладах Березнегуватого, Очакова, Снігурівки та Арбузинки. Низькі показники фіксуються й у центрах первинної медико-санітарної допомоги Бузького, Братського, Коблевого, Арбузинки, Нової Одеси та Кривого Озера.

Із 200 місць інтерни обрали лише 44

Проблему не вдається швидко компенсувати й за рахунок випускників медичних закладів. Для працевлаштування інтернів на Миколаївщині у 2026 році підготували 200 місць, однак область обрали лише 44 випускники.

В обласному управлінні охорони здоров’я раніше пояснювали, що молоді фахівці частіше обирають безпечніші регіони, місця з кращими перспективами професійного розвитку, вищими зарплатами та соціальними гарантіями. Безпекова ситуація у прифронтовій Миколаївській області залишається одним із факторів, який впливає на рішення випускників.

Таким чином, паралельно з реорганізацією та кластеризацією лікарень перед областю залишається інша, не менш важлива проблема – хто фактично працюватиме у створеній системі та чи зможуть громади запропонувати медикам умови, за яких вони захочуть залишатися на Миколаївщині.