Квартири, ремонт і Mercedes: САП заявила про 13,9 млн грн активів Ольги Стефанішиної
Сама Ольга Стефанішина назвала резонанс "бурею в склянці води"
5 серпня 2026 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про нову підозру колишній посолці України у США та колишній віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ользі Стефанішиній. Підозра стосується можливого незаконного збагачення. Того ж дня Вищий антикорупційний суд у Києві розпочав розгляд клопотання про обрання їй запобіжного заходу.
Прокурор САП заявив у суді, що витрати колишньої посадовиці перевищували її доходи та заощадження. Серед офіційних джерел надходжень називали зарплату, відшкодування витрат на відрядження та аліменти. За версією сторони обвинувачення, Ольга Стефанішина не продавала майно, не брала позик і не знімала готівку з рахунків, водночас загальна вартість активів, набутих упродовж 1,5 року, становила 13,9 мільйона гривень.
Під час засідання прокурор також цитував листування, у якому Ольга Стефанішина, за твердженням обвинувачення, надсилала іншим людям квитанції за комунальні послуги та просила їх оплатити. На цій підставі САП попросила суд призначити запобіжний захід у вигляді застави розміром 13,1 мільйона гривень.
За інформацією Центру протидії корупції, слідство вважає, що частину майна могли набувати інші люди за дорученням підозрюваної. Їй також закидають невнесення до декларації 2 однокімнатних квартир, готівки, витраченої на ремонт житла, лікування матері, авіаквитків та оренди ще однієї квартири. Окремо йдеться про користування автомобілем Mercedes, зареєстрованим на підлеглого. Це є версією слідства, яку ще має оцінити суд.
Після заслуховування сторін ВАКС пішов до нарадчої кімнати. Оголошення рішення щодо запобіжного заходу призначили на 6 серпня 2026 року о 09:30.
Після засідання Ольга Стефанішина у коментарі журналістам “Еспресо” заявила, що поважає право правоохоронців висувати власні версії, однак вважає достатніми пояснення, які вже надала сторона захисту.
“Безумовно, перше, що хочу сказати, – я поважаю право будь-якого слідчого органу висувати версії, мати припущення. Звичайно, в очах будь-якого прокурора або слідчого, чи НАБУ – вони розглядають всіх своїх підслідних осіб як таких, які мають погані наміри або мотиви. Я своє життя жила достойно і вважаю, що достатньою є інформація, яку озвучили адвокати”.
Колишня посадовиця додала, що під час подальшого розгляду справи захист надасть усі матеріали. За словами Ольги Стефанішиної, вона також готова оприлюднити частину інформації та раніше вже передала документи журналістам Bihus.Info, які ставили запитання щодо її майна.
Коментуючи свій процесуальний статус, Ольга Стефанішина наголосила, що поза залою суду залишається матір’ю, політикинею та публічною людиною.
“Хочу публічно заявити, що, звичайно, в цій залі суду, коли ви слідкуєте за засіданням, я є підозрюваною особою. Але, вийшовши звідси, я продовжу бути мамою, політиком, публічною людиною, достойною вільною людиною. Дякую вам”.
У своєму публічному дописі Ольга Стефанішина також зазначила, що повідомлення про підозру не означає встановлення провини, та порівняла резонанс навколо справи з “бурею в склянці води”.
“Будь-які процесуальні дії, це частина роботи правоохоронців, але не встановлена провина. Я ставлюся до цих подій спокійно і без зайвих емоцій, а галас навколо цієї історії більше схожий на бурю в склянці води. Понад десять років я віддала служінню державі. Дехто вже поквапився уявити, що моя дипломатична служба за океаном стане для мене зручною відстанню від незручних запитань. Але, місію успішно завершено, і я в Україні, щоб відповідати тут”.
Президент України Володимир Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України у США указом №696/2026 від 3 серпня 2026 року. На цій посаді вона працювала з 27 серпня 2025 року.
Нова підозра не пов’язана безпосередньо з іншим кримінальним провадженням, у якому Ольга Стефанішина вже має статус обвинуваченої. Йдеться про закупівлю Міністерством юстиції у 2013 році досліджень щодо адаптації українського законодавства до права ЄС на понад 2,5 мільйона гривень. Ця справа перебуває на розгляді ВАКС.
Відповідно до Конституції України, людина вважається невинуватою, доки її провину не доведено в законному порядку та не встановлено обвинувальним вироком суду.
Раніше ми писали:
- Шини для БТР перетворилися на Mercedes і квартиру: НАБУ та САП викрили масштабну схему
- Кол-центри, ексдружина та $1 мільйон: у Тищенка з’явилася нова кримінальна історія
- Майже 4 роки неявок у справі про хабар: чинного нардепа доправили до ізолятора
- Закрити справу за Tesla: НАБУ викрило схему прокурорів
- “Раніше було багато грошей”: Кім порівняв корупцію у владі тоді й зараз






Но позвольте, как же она служила в очистке?😁
( Я ее туда не назначал, ей господин ЗЕ дал рекомендацию! 😆)
Кругом одні ворюги,що за країна.
Людмила Михайлівна Бічуль країна мрій для таких потвор
Дякуємо банді зеленського-коломойського єрмака-татарова!!!!
Шукаемо мільйони де спиздили міль'ярди🤔
Цікаво за яку інформацію і за гонорар якої країни ? Яке "сито" , такі й кадри.
А що така весела красти це не добре
До геї ж були питання ще до призначення на посаду в послом в США, але незважаючи ні на що поставили. А тепер маємо проблему, та ще й перед усім світом риторичні питання щодо кадрової політики…
👉 🟢2025🔴 👉 Увесь цей галас і словесний потік, а особливо та в Україні, про те, що “крали раніше, крадуть тепер і будуть красти далі”, виглядає не просто комічно — він уже набуває відтінку трагедії. Якщо вже говорити про корупцію, то запитайте про це в опозиції — а краще безпосередньо в Ю. Луценка. Це було ще задовго до їхніх “мандрів” із сином до Німеччини, коли він сидів у буцегарні й розмахував 📖 про справжнє “Сингапурське економічне диво”, повчаючи присутніх представників ЗМІ, як потрібно боротися з корупцією “по-справжньому” в Україні.
Та справжнє диво тоді полягало в іншому: Порошенко, уже як президент України, також подався до Сингапуру, відвідав їхнє Антикорупційне бюро, а згодом відправив туди й власного сина за державний грант, наданий сингапурською стороною. І так само дивовижно швидко після цього вщухли всі гучні монологи про “сингапурську модель”. Розмови перевели в філософське русло — про “конфуціанську модель управління”, та воядж нового українського Гетьмана по країнах Азії що впровадили у себе “малайзійську модель”, де простий люд має навколішки зустрічати свого Ідола. І тепер ті самі люди знову повчають уже нових політиків, подаючи боротьбу з корупцією у власному, зручному для себе форматі.
🔺 А як це відбувалося в Сингапурі насправді?
Лише на 28-му році реформ там дійшли висновку, що всі контролюючі державні та громадські структури не просто неефективні та розростаються до рівня новий "контроль над контролем" -- вони стають розсадниками нових корупційних скандалів. У результаті всі контролюючі органи були розпущені.
Замість них створили невеликий, але дійсно незалежний підрозділ -- агентів під прикриттям, набраних на конкурсній основі. Їхнім завданням було не “спостерігати”, а провокувати хабарників, фіксувати злочин і викривати винних, а не покривати їх адвокатськими ескадронами.
Щоб претендувати на державну посаду чи йти в політику, кандидат має мати не лише відповідну освіту та кваліфікацію — він зобов’язаний надати рекомендаційні листи від родичів. І це не формальність: у разі корупції вмикається жорстка система солідарної відповідальності й особлива повага молодого покоління перед усіма старшими родичами.
🔥 Сингапурська модель покарання є безжальною:
хабарника одразу в кайданці за принципом презумпції винуватості, і без щиросердечного зізнання він може отримати найвищу міру покарання;
родичів першого коліна вмить позбавляють 100% активів і пасивів;
на родичів другого коліна накладаються конфіскація у вигляді 50% їхніх статків;
усім родичам забороняється залишати країну до кінця життя, аби вони жили на місці, просили милостиню й ставали наочним прикладом для всіх інших громадян країни.
Це -- система, яка спрацювала. Не слова. Не емоції. Не телевізійні софіти та дискусії під камеру. А системні, жорсткі та рівні для всіх правила, що заклали основи до реальної меритократії.
Тим часом у більшості країн світу “експерти” роками товчуть воду у ступі, перетворюючи публічний галас на власний капітал монетизуючи його таким чином у соціальних сітках, замість обговорювати реальні механізми ефективної боротьби з корупцією. І все це -- коли в багатьох країнах політики та держслужбовці отримують неправомірні винагороди у вигляді високої зарплатні та премій і пенсій, що взагалі не співмірні з результатами їхньої роботи. А в державах, де люди щодня гинуть під ракетами й бомбами, знову й знову розгортаються гучні корупційні скандали, а частина суспільства все ще озирається: “а що знову скажуть у 🇺🇲 ?”, “як на це відреагують у 🇪🇺 цього разу ?”.
Саме тому українцям потрібні не міфи й політичні байки, а чіткі та дієві рішення, посилені тиском активної громадської думки, здатної змусити політиків діяти в правильному руслі реформ вимагаючи внести кардинальні зміни до Кримінально поцесуального кодексу України.Media: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=27737578765895140&set=p.27737578765895140&type=3
ОлегMedia: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=27737581272561556&set=p.27737581272561556&type=3