У Лондоні батьки та їхній 9-річний син загинули після падіння з 36-го поверху: хлопчик тяжко хворів

У Лондоні сталася трагедія, яка сколихнула британську пресу: 46-річна Адіті Віджай Паралкар, її 47-річний чоловік Ракеш Нараян Пай та їхній 9-річний син Сід Пай Паралкар загинули після падіння з 36-го поверху житлової вежі у районі Elephant and Castle. Подія сталася вранці 27 травня 2026 року. За даними місцевих медіа, родина мешкала у висотному будинку UNCLE / Highpoint на Churchyard Row.

Екстрені служби отримали виклик приблизно о 7:29–7:30 ранку після повідомлення про падіння людей з висоти. На місце прибули поліція та медики, однак усі троє членів родини були визнані загиблими на місці. Британські видання пишуть, що родина жила на 36-му поверсі 46-поверхової вежі.

Імена загиблих офіційно назвала поліція: батько — Ракеш Нараян Пай, 47 років, мати — Адіті Віджай Паралкар, 46 років, син — Сід Пай Паралкар, 9 років. За повідомленнями британських ЗМІ, батьки були родом з Індії, а їхній син, імовірно, народився у Великій Британії.

Окрема і найболючіша частина цієї історії — стан здоров’я хлопчика. The Times повідомляє, що Сід Пай Паралкар багато років мав серйозні проблеми зі здоров’ям, а в останні тижні перед трагедією його стан погіршився. Видання також пише, що дитина потребувала частого невідкладного медичного догляду, навчалася вдома, а основний тягар щоденного догляду за сином лежав на матері.

За інформацією британських медіа, хлопчик мав тяжкі захворювання, зокрема згадується хвороба нирок. Місцевий депутат Ніл Койл, який представляє округ Bermondsey and Old Southwark, заявляв, що дитина народилася з тяжкими хворобами, а медичний стан сина міг стати одним із факторів, які призвели до трагедії.

Водночас поліція поки не робить остаточних висновків. Слідчі розглядають обставини смерті родини, зберігаючи відкриту позицію, а матеріали мають бути передані коронеру. Британські ЗМІ повідомляють, що інших осіб у зв’язку з цією справою наразі не розшукують.

Поліція заявила, що наразі смерть родини розглядають як несподівану, а слідчі продовжують встановлювати всі обставини трагедії.

Ця історія страшна не лише фактом загибелі 3 людей. Вона болить тим, що за зовні благополучним життям у великому місті могла стояти багаторічна боротьба родини з тяжкою хворобою дитини, постійним виснаженням, тиском і відчаєм. Британська преса вже пише про необхідність говорити не лише про саму трагедію, а й про підтримку родин, які роками доглядають тяжко хворих дітей і часто залишаються сам на сам зі своїм болем.