Двічі тікав зі служби: хотів повернутися через Третю штурмову, але отримав 5 років тюрми

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області 26 травня 2026 року визнав винним військовослужбовця, який не з’явився вчасно до підрозділу та понад 2 місяці перебував поза службою. Чоловіку призначили 5 років позбавлення волі за ч. 5 ст. 407 КК України — нез’явлення вчасно на службу в умовах воєнного стану. Про це йдеться у вироку у справі № 495/8692/25.

За матеріалами суду, обвинувачений Чоловік був солдатом, проходив військову службу за мобілізацією та обіймав посаду водія-лінійного наглядача технічних засобів охорони та оборони у військовій частині НОМЕР_1.

Суд встановив, що о 09:00 24 липня 2025 року військовослужбовець не з’явився до підрозділу військової частини, який дислокується за адресою, що під час воєнного стану не розголошується. Після цього він, за формулюванням суду, проводив час на власний розсуд і не пов’язував його з виконанням обов’язків військової служби.

Тривало це до 15 жовтня 2025 року, коли чоловік з’явився до установи, розташованої у Приморському районі міста Одеси. Саме цей період суд врахував як незаконне перебування поза службою.

У судовому засіданні чоловік визнав провину повністю і не заперечував фактичні обставини справи. Він пояснив, що проходив службу з 2023 року: спочатку у військовій частині НОМЕР_2, а у грудні 2024 року повернувся до резервного батальйону НОМЕР_1.

Обвинувачений розповів суду, що спочатку служба, за його словами, проходила нормально, але згодом ситуація змінилася через ставлення командування та надмірні навантаження.

“В першій частині спершу все було нормально, а потім командир почав “затягувати пояса”. Він був по 15-16 годин в наряді, а потім відправляли копати, а потім на пост і ще й догани отримували. Як на посту заснув наказують. А в наряді стояли і по 17 годин. І постійно наказували, знімали премії. Тому він поїхав на вихідні і не повернувся. В липні 2025 року його спіймали ВСП. Він був зарахований в резервний батальйон, але звідти теж пішов. Зазначив, що шкодує щодо вчиненого, розкаюється. Розуміє, що поступив неправильно. Прагне повернутися до несення служби і вже зв`язався із Третьою штурмовою для служби там.”

Суд визнав щире каяття обставиною, що пом’якшує покарання. Обставин, які обтяжують покарання, не встановили.

Водночас суд зазначив, що злочин за ч. 5 ст. 407 КК України є тяжким, а альтернативного покарання, крім позбавлення волі, чинна санкція не передбачає. Крім того, суд окремо вказав, що у таких справах, вчинених в умовах воєнного стану, неможливо застосувати більш м’яке покарання за ст. 69 КК України, а також звільнення від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 КК України.

У результаті йому призначили 5 років позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишили до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання рахуватимуть з дня набрання вироком законної сили. Період тримання під вартою з 15 жовтня 2025 року до набрання вироком законної сили зарахують у строк покарання за правилом “день за день”.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Раніше ми писали:

• Суд у Миколаєві дав 5 років лейтенанту, що самовільно покинув частину на 3-й день
• Інтерактивна мапа “гріхів” України: Миколаївщина третя в Україні по СЗЧ
• “Хто зневажає армію — втратить усе”: у ВР заговорили про жорсткіше покарання за СЗЧ
• Черги у ВЛК обернулися для військового 5 роками за ґратами
• “Ремонт дому коштував свободи”: добровольця ЗСУ посадили на 5 років за самоволку