Пережив війну і десятиліття штормів: на Миколаївщині 120 років стоїть маяк, про який мало хто знає
Не тільки світить, а й потрапив на марки: маяк у Лупаревому святкує 120-річчя
У Державній установі “Держгідрографія” 26 березня 2026 року нагадали про ювілей одного з відомих навігаційних об’єктів Миколаївщини — Лупарівського Переднього маяка. Саме цього року споруді виповнюється 120 років: маяк з’явився у 1906 році в селі Лупареве, розташованому на лівому березі Південного Бугу.
Попри поважний вік, історія цього маяка залишається маловідомою широкому загалу. Водночас сама споруда має помітне значення для судноплавства, адже належить до парних створних маяків. Зазвичай такі навігаційні об’єкти мають спільну назву і відрізняються лише позначенням — передній або задній. Однак у цьому випадку є особливість: створ на сьомому коліні Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу формують не два однойменні маяки, а Лупарівський Передній і Кисляківський Задній.
Під час Другої світової війни маяк зазнав ушкоджень. Згодом, у 1955 році, на його місці звели нову башту — 13-метрову чотиригранну кам’яну споруду. Для кращої видимості з моря одну зі сторін пофарбували у червоний колір, доповнивши її виразною білою смугою посередині.
Сьогодні маяк оснащений діоптричним світлооптичним апаратом і подає постійний червоний сигнал у напрямку створу. Його світло видно на відстані 16 миль, тобто приблизно 29,6 кілометра. Основне живлення забезпечує зовнішня електромережа, а резервними джерелами залишаються акумулятор і дизель-генератор.
Окремо зазначається, що з 2009 року технічний стан світлооптичного обладнання та систем живлення контролюється за допомогою системи “Моніторинг”. Це дозволяє стежити за роботою маяка в безперервному режимі.
За більш ніж століття Лупарівський Передній маяк став не лише важливим орієнтиром для мореплавців, а й упізнаваним символом. Його зображення увійшло до першого блоку поштових марок “Маяки України”, який Укрпошта випустила у 2009 році спільно з Держгідрографією. Таким чином, маяк у Лупаревому залишається не просто інженерною спорудою, а частиною історії судноплавства, технічної спадщини та впізнаваного образу Миколаївщини.
Нагадаємо, раніше ми писали:
- Ворог дивився, але не встиг: як на Руському маяку Кім з Укрпоштою обдурили російські дрони
- Світло з Лиманів тепер і на марці — Руський Задній став зіркою філателії!
- Прощай, Руський маяк, привіт Лиманівський! Перейменування від Галицинівській сільради
- В урочищі Сіверсів маяк виявлені несанкціоновані землерийні роботи
- Перший у світі залізобетонний: історія Ожарського маяка, розташованого біля Миколаєва
Не порядок! Надо деколонизировать!
Александр Петров На скількі я чув там сцяв блатной по клічці ленін. Або рускій пушкін теж посцяв. Туалету не було, немає до сіх пір. Треба зберегти і із мармора прикрутити золотими болтами напис " тут був ленін" або пушкін Поставити туди піонерів і вічний вогонь.
А де ж "таврийський розпис" з елементами татарщини?
Маяк, як маяк. Пофарбований з білою вертикальною смугою, бо це створ для корегування безпечного курсу суден при заходах або виходах у вузькі місця. Це коли два об'єкта один нижче другій вище розташованих у різних місцях треба взяти курс щоб два ці орієнтира опинилися на одній веркткальній лінії і тримати весь час цей курс. Ви описали цю вежу як якесь світове творіння мистецтва, як Ласкало в Італії...Якщо так весь обіссяний ракушняк у місті описувати, то далеко так не заїдемо. Це не цінність це убогість..