Екологічна бомба біля Миколаєва без грошей, зате директор МГЗ задекларував майже 14 мільйонів зарплати

Державний ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” відмовився надати журналістам інформацію про заробітну плату свого керівника Олексія Анатолійовича Медвідя, пославшись на те, що підприємство працює на засадах самофінансування і не отримує коштів із бюджету. Запит щодо зарплати директора редакція направила ще 20 січня 2026 року через Фонд державного майна України, однак на самому заводі заявили, що не можуть відповісти по суті, оскільки не отримали тексту запиту, а також порадили шукати інформацію у відкритому реєстрі декларацій.

Втім, у Єдиному державному реєстрі декларацій дані про доходи керівника є. Згідно з щорічною декларацією за 2024 рік, поданою 17 березня 2025 року, Олексій Анатолійович Медвідь отримав від ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” 13 946 666 грн заробітної плати. Його дружина Медвідь Тетяна задекларувала 31 932 грн пенсії. Також у декларації зазначено значні грошові активи — 246 000 доларів США готівкою.

Особливо контрастно ці цифри виглядають на тлі реального стану підприємства. МГЗ фактично не працює з лютого 2022 року після початку повномасштабної війни, а нині держава готує його до продажу. За даними матеріалів korabelov.info, у 2026 році завод включено до переліку об’єктів, які планують приватизувати першочергово, а Фонд держмайна України вже шукає потенційного покупця для цього активу.

Разом із заводом новому власнику дістанеться і одна з найнебезпечніших промислових спадщин регіону — шламові поля. За роки роботи підприємства там накопичилося понад 47–48 мільйонів тонн токсичного червоного шламу на площі близько 400 гектарів. Екологи давно називають ці відвали “екологічною бомбою” біля Миколаєва, адже пересихання поверхні призводить до пиління, а сильні вітри можуть розносити отруйний пил на десятки кілометрів.

При цьому, за інформацією korabelov.info, у 2026 році на підприємстві вже заявляли про можливу нестачу коштів на обслуговування шламових полів. Для підтримання їх у безпечному стані необхідна безперервна робота насосних станцій і системи зрошення, щоб не допустити висихання відходів і потрапляння токсичних частинок у повітря.

Таким чином, поки державний завод не працює, готується до приватизації і водночас потребує коштів для утримання потенційно небезпечних відвалів, його керівник задекларував майже 14 мільйонів гривень річної зарплати. Саме розмір цієї зарплати підприємство офіційно підтвердити журналістам відмовилося.

У відповіді онлайн-виданню “НикВести” від 06 березня 2026 року за підписом в.о. гендиректора Олексія Анатолійовича Медвідя підприємство пояснило свою позицію щодо нерозкриття зарплати.

“Оскільки товариство є самостійним господарюючим суб’єктом, діяльність якого здійснюється на засадах повного госпрозрахунку та самофінансування, не отримує фінансування з Державного бюджету, а відтак має право самостійно та без погодження з будь-ким визначати розмір та порядок нарахування і виплати заробітної плати… Додатково повідомляємо, що запитувану інформацію можна отримати з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій…”

Раніше ми писали:

• Миколаївський глиноземний завод виставлять на приватизацію одним з перших
• У МГЗ закінчуються гроші на обслуговування шламових полів – нова екологічна загроза?
• Фонд держмайна шукає покупця для Миколаївського глиноземного заводу, який не боїться війни
• МГЗ піде з молотка: навесні уряд запускає продаж санкційних активів росіян
• Поки шламові поля МГЗ без води і без грошей, Віталій Кім говорить про майбутнє заводу