На щиті повернувся додому: Корабельний район прощається з Павлом Лемещенком

Страшний біль і сум огортає душу… Знову велике горе прийшло в родину Корабельного району міста Миколаєва – на щиті додому повернувся наш герой- захисник – Павло Лемещенко. Збережемо світлу памʼять про нашого славного воїна, який віддав за нас із вами своє життя!

ЛЕМЕЩЕНКО ПАВЛО ВІКТОРОВИЧ народився 7 листопада 1972 року в Апшеронську Краснодарського краю. Батьки у 1973 році переїхали до Миколаєва, де Павло і прожив усе життя. Навчався спочатку в ЗОШ 33. Після закінчення Вищого професійного училища суднобудування м. Миколаєва працював усе життя електромонтером. Дуже любив свою професію.

Працював, зокрема, на «Ніка-Тері». Останнім місцем роботи був ТОВ “СП “Нібулон”. Павло мав люблячу родину, дружину й доньку.

З 13 березня 2022 року служив у 145 ремонтному полку, мав грамоти та подяки за відмінну службу. У березні 2025 року переведений до 157 ОМБр, а 15 травня 2025 року зник безвісти при виконанні бойового завдання.

27 січня 2026 року родину повідомили про збіг ДНК, відповідно про загибель Павла. Загинув поблизу селища Тарасівка, Краматорського району Донецької області 15 травня 2025 року при виконанні бойового завдання.

Прощання відбулося 6 лютого в церкві на вул. Торговій.

Ось як згадує про Павла одна з мешканок Корабельного району міста Миколаєва Марина Х.:

“Хочу розповісти про людину. Про людину, яку хочу залишити у своїй пам’яті назавжди. Це не видатний актор, не вчений і навіть не політик. Це мій добрий знайомий — а точніше, Павло Лемещенко, чоловік моєї подруги і колеги…

В основі характеру Павла — доброта. Він уважний, доброзичливий, із тонким почуттям гумору. До війни, коли ми зустрічалися, він майже завжди розповідав або анекдот, або якийсь жарт. Павло не був метушливим — ні зайвих рухів, ні зайвих слів. Про таких людей кажуть: людина зі світлою душею. Мені здається, що так його сприймала не лише я. Про Павла взагалі важко сказати щось погане. Він був гарним сином, братом і другом. Відповідальним і старанним працівником — і на «Ніка-Тері», і на «Нібулоні», де працював останнім часом.

Але, мабуть, найголовніше — він був люблячим чоловіком і батьком. Між Павлом і його донькою Сонею були неймовірно тісні стосунки. Вони постійно жартували між собою, здавалося, що розуміли одне одного з погляду. Любов батька до доньки — і доньки до батька — була на найвищій точці. І ця любов, як і сам Павло, була легкою, світлою, без тиску й без зайвої строгості. Їм поруч було добре — і це відчувалося. Свідком таких стосунків я була.

Павло був уважним і вірним чоловіком. Я пам’ятаю березень 2022 року. День, коли ми зустрілися в центрі Корабельного району. Павло розповів, що отримав повістку, і вони з дружиною займалися зборами. Пам’ятаю жахливі обстріли казарм у Миколаєві — і те, як тоді Павлу пощастило вціліти. Таких щасливих моментів за час його служби було багато. Але настав день, коли його Ангел-охоронець, мабуть, втомився.

З першого дня, як Павло пішов до ЗСУ, він був майже щоденною темою наших розмов із Тетяною (дружиною Павла – прим. ред.). Мабуть, саме тому я ще більше до нього прив’язалася, а її хвилювання передавалися і мені. Я не уявляю, як жінки витримують цей емоційний тягар — коли чоловіки на передовій, у полоні, а особливо коли зникають безвісти. Так хочеться вирвати з їхніх душ цей біль, щоб вони могли дихати вільніше.

Єдине, що трохи втішає, — надія на те, що Павло і всі інші загиблі залишаються десь поряд із нами. Вони просто змінюють форму існування. Але вони тут. І нам потрібно звикнути до їхньої нової форми буття.

Павло, я рада нашому знайомству. Ти залишаєшся у моїй пам’яті — світлим, добрим і справжнім.

І я вірю, що Павло – поруч із тими, кого любив найбільше. Він приходить у сни, у тишу вечорів, у ті миті, коли особливо потрібна присутність. І його світлий образ назавжди залишиться з дружиною, з донькою і з усіма, хто мав щастя знати цю людину”.

Редакція «Корабелів.Інфо» висловлює щирі глибокі співчуття родині, друзям, колегам та побратимам загиблого Героя.

Читайте також:
Йому було лише 20: загинув захисник із Корабельного району Дмитро Креденець