Трагедія Оленівки і нескорені душі полону: Миколаїв згадував тих, кого вже не повернути
Миколаїв вшанував пам’ять загиблих Захисників і Захисниць України: згадав і полеглих, і тих, хто досі в полоні
28 липня 2025 року в Миколаєві відбулися пам’ятні заходи з нагоди Дня вшанування Захисників і Захисниць України, зокрема — учасників добровольчих формувань, військовополонених, закатованих, страчених, а також цивільних, які загинули через російську агресію.
У церемоніях взяли участь начальник Головного управління Національної поліції С. Махно, консультант з ветеранської політики обласного главку поліції О. Завгородній, представники обласної та міської влади, військові, рятувальники, депутати, ветерани, волонтери та мешканці міста.
Біля Меморіалу пам’яті за загиблими захисниками у російсько-українській війні присутні схилили голови в пам’ять про всіх, хто поліг за свободу — як на передовій, так і в полоні, в нелюдських умовах.
“Ми пам’ятаємо тих, хто загинув, і чекаємо на повернення всіх, хто і досі у неволі”, — підкреслили у поліції Миколаївщини.
Міський голова Олександр Сєнкевич у зверненні через свій Телеграм-канал нагадав про символічність цієї дати:
“Сьогодні ми вшановуємо памʼять Захисників і Захисниць України, добровольців, полонених, закатованих і страчених. Усіх, хто загинув за свободу”.
Він окремо згадав про трагедію в Оленівці, що сталася в ніч з 28 на 29 липня 2022 року, коли російські війська обстріляли колонію, де утримувалися українські військовополонені з “Азовсталі”:
“Тоді загинули щонайменше 53 українських Герої, понад 130 — отримали поранення. Це було навмисне вбивство. Терористичний акт, який назавжди залишиться чорною міткою на руках російських окупантів”.
Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім також опублікував звернення:
“Сьогодні ми схилили голови в скорботі за тими, хто не повернувся з війни, хто був страчений, закатований або загинув у полоні. Захисники, добровольці, цивільні — кожен з них заплатив найвищу ціну за свободу України”.
“Боремось за кожного”, — додав Кім.
Миколаївці висловили повагу до тих, хто до останнього залишався нескореним, і наголосили — Україна пам’ятає своїх Героїв і не припинить боротьбу, поки останній полонений не повернеться додому.
