25 травня 2024 року в Корабельному районі Миколаєва застрелили місцевого жителя, 26-річного Арсена Мунтяна. Родина та друзі загиблого й досі не знають всіх обставин жахливого вбивства, але точно впевнені, що Арсен просто опинився не в той час і не в тому місці.
«Знайомий подзвонив вночі і сказав, що вони були під АТБ, підійшли до “Галактики”, там відбулася перестрілка. Він не зрозумів, кого стріляли, кого вбили… І дзвонить та питає, Арсен вдома чи ні. Я кажу, ні, його немає вдома. Потім він ще батькам теж дзвонив, і те ж саме. В них його не було. Ну, я почала Арсену дзвонити, він не брав трубку. Я пішла о третій годині ночі в лікарню, розпитувати, поступав такий чи ні. Там і міліція була. Вони поглянули на мене і кажуть, що нічого не знають. І відвезли мене додому на машині. І все, зранку мені подзвонили, сказали прийти до райвідділку поліції, і там все розповіли. Мені одній, мені довелося якось прийти і батькам все сказати», – згадує сьогодні дружина Арсена.
Юлія розповідає, у той жахливий день чоловік, як завжди, приїхав з роботи та вирішив разом з другом поїхати скупитися до магазину, з якого вже не повернувся.
«Арсен був спортивним, компанійним, завжди міг знайти спільне між друзями, завжди якісь конфлікти вирішував, намагався все вирішувати словами. Ніколи не було силових моментів, завжди спробував все висказати. Що ще сказати? Веселий, любив повеселитися, любив зустрітися, поспілкуватися. Суспільний був, дуже хороший чоловік був, як і друг теж був хороший. Він дуже хороший, завжди допомагав в будь-яких ситуаціях, навіть якщо це було навіть ввечорі, навіть вночі, якщо йому подзвонити, то він завжди допоможе. Ми були знайомі з тими хлопцями, які теж постраждали. Не ті, які обвинувачені, а ті, які теж постраждали. З ними ми були знайомі непогано. Ми з ними бачилися, бувало, що і відпочивали разом», – розповідає кращий друг сімʼї загиблого.
Тож ми вирішили запитати в нього, що розповідають про цю ситуацію саме постраждалі.
«Ніхто нічого не бачив, ніхто нічого не знає. Грубо кажучи, так. Вони конкретики ніякої не кажуть», – зазначає Володимир.
Кажуть, Арсен завжди спішив додому, до жінки, до дітей. Часто телефонував матері. Та не забував про друзів і сестру.
«Ми не були як двоюрідні. Ми були як рідні. Втрьох з дитинства і до цього моменту. Він добрий був. Навіть на даний момент його що від малого, що до старого, можна так сказати, всі знали і всі добре про нього відкликалися, тому що він добрий. Було, десь там бабуся йде – він допоможе… З мамою в них був особливий звʼязок, я такого ще не зустрічала», – каже двоюрідна сестра Арсена.
Мати загиблого більш за все просить, аби винний був наказаний за смерть її сина.
«Ми дуже хочемо, щоб винний у скоєному був покараний за всією суворістю закону! У нас забрали не просто єдиного сина в батьків, люблячого чоловіка в дружини, найкращого батька в дітей, єдиного брата, який був захистом і опорою, улюбленого дядька, хорошого вірного друга… У нас усіх забрали частинку душі. Арсен таким і був, душа компанії, завжди веселий, і хто б не звернувся до нього по допомогу – він завжди готовий був допомогти. А зараз життя зупинилося з його смертю… Він ще стільки не встиг, не встиг побачити перший зубок доньки, перші кроки, він не відведе її вперше в садок, потім на перше вересня, випускний і під вінець. Дитина так само через нелюда тепер не дізнається, що таке батьківська любов, опіка і турбота…
Тому ми просимо, щоб цю справу не замовчували і не забули. Винний не повинен опинитися без покарання і вийти сухим з води!», – написала нашій журналістці в повідомленні сестра Арсена.
Нагадаємо: трагедія сталося ввечері 25 травня 2024 року біля магазину “Галактика”, що між супермаркетом “АТБ” та ринком “Фенікс” по пр. Богоявленському в Корабельному районі міста Миколаєва. Як кажуть джерела, Арсен випадково опинився на місці конфлікту між двома компаніями. Він просто підійшов привітатися з друзями…
За життя Арсен ремонтував школи та садки від “Юнісеф. В серпні 2024 року йому виповнилося би 27 років…
Читайте також:
Это просто сюр какой то.